Рідкісна знахідка ще у процесі вивчення, а власники ділянки з розкопом – у роздумах, як її зберегти і подати широкому загалу.

Розкоп заховався між деревами схилу Дніпра та «сталінкою» поблизу метро «Арсенальна». На цьому місці ТОВ СОБІ планувало поставити комерційну будівлю замість старої занедбаної, але будівництво застигло і об’єкт нині – мов той гібрид. З одного боку – свіженький бетон з арматурою, з іншого – залишки старої будівлі, а між ними – розкопане підземелля. Старовинна кладка, склепіння дуже контрастують з верхньою стіною, де штукатурка та фарба – «радянський стайл».

«Добре, що поки що сухо, але якнайшвидше треба подбати про пам’ятку, щоб не постраждала», – говорить Тимур Бобровський, археолог, який з березня опікується долею розкопу і готував документи, щоб археологічні залишки отримали пам'яткоохоронний статус.

Ми стоїмо якраз там, де колись був задній двір чи сад за палацом останнього гетьмана Війська Запорізького Кирила Розумовського, і дивимося вниз, на «привіт» з ХVIII століття. Якщо пощастить і власники будівлі (що несподівано для себе стали розпорядниками археологічної знахідки) облаштують тут цікаву туристичну локацію, місто збагатиться новими історіями та легендами зі свого минулого. А поки що про долю Розумовського і його маєтків слухаємо ми.

Ровесник Маріїнського палацу і «предок» Київської фортеці

Це справжній скарб, і виявили його дивом. Про те, що так званий Інженерний двір Київської фортеці був збудований частково на місці колишнього маєтку Розумовського, історики знали. «Але до останнього часу вважалося, що від самого маєтку нічого не лишилось (крім будівлі оддалік – перебудованого флігеля)», – розповідає вчений. І ось цього року забудовники, розбираючи старі стіни будівлі кінця ХІХ століття (тієї, що з комплексу Київської фортеці), несподівано відкрили підземний простір ще старішого періоду.

«Мурування випадково побачила київська екскурсоводка Алла Бондаренко і зробила кілька фотографій, які виклала на Фейсбуці, – розповідає історію відкриття фундаментів Тимур Анатолійович. – І хтось з киян звернув мою увагу на цей пост, мовляв, – а що це таке може бути?» Бобровський тоді нічого ще не знав про палац Розумовського, але відразу за характером мурування зрозумів, що ця цікавинка – XVIII століття. До справи долучився краєзнавець, дослідник історії забудови Києва Антон Короб. Він розшукав, що писав про палац Розумовського Федір Ернст –  відомий український історик-мистецтвознавець (жив у 1891-1942 роках). «Це дозволило припустити, що ми маємо справу з залишками палацу», – говорить Бобровський. Провели додаткові дослідження з Іваном Зоценком, співробітником Інституту археології – поміряли, роздивилися детальніше, склали план споруди, знайшли ще деякі історичні свідоцтва кінця ХІХ століття, що згадують про маєток і його долю. «І на сьогодні ми можемо впевнено на 100% казати: те, що ми бачимо, є підвалами палацу Кирила Розумовського», – стверджує вчений.

З березня Тимур Бобровський з однодумцями працюють над оформленням паперів і проходженням процедур, необхідних, аби знайдена пам’ятка набула відповідного статусу. «Сьогодні Консультативна рада Департамент охорони культурної спадщини КМДА розглянула оновлену облікову документацію і таки прийняла рішення внести «Фундаменти палацу Кирила Розумовського» до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини», – нарешті написав він на своїй сторінці у Фейсбук наприкінці червня. Далі – внесення об'єкта до Державного реєстру пам'яток, і то теж нешвидка справа. Але визнання загадкових мурувань об'єктом культурної спадщини – вже великий успіх: як пам'яткоохоронців, так і міста.

«Це дуже рідкісна знахідка XVIII століття. В Києві є церкви того періоду, а цивільної архітектури – лише три будинки на Подолі, збудовані до пожежі 1801 року, і Маріїнський палац», – пояснює цінність підземелля вчений.

А це ще й об’єкт, пов’язаний з такою неординарною особистістю – останнім українським гетьманом Кирилом Розумовським. Чудовий комплекс, присвячений Гетьманщині, козацтву з відновленим (за часів Віктора Ющенка) палацом Розумовського, є в Батурині, каже наш експерт. Але історичних цінностей багато не буває. «І ось маємо таку унікальну пам’ятку, яку не просто варто зберігати – я сподіваюся, ми вже зробили перший крок – а використовувати так, щоб люди могли це бачити», – впевнений Бобровський.

Шукати «скарби» будуть в льодовнях гетьманського маєтку

Маєток у мальовничому куточку Києва був хоч і величний, але дерев’яний, та мав цегляні фундаменти і великі підвали. Дерево пішло в небуття, а от контури підвалу виглядають міцно. Вони досить складні і дають нам уявлення, яким був цей будинок, каже Бобровський. З ним пов’язана легенда, підтверджена істориками ХІХ століття – таке собі свідчення незламності Кирила Розумовського як останнього гетьмана України.

На жаль, розкопувати сам підвал вглиб археологам сенсу вже немає. «Бачите, всередині будівельники трішки похазяйнували і культурний шар знищено. Але у нас є оці відгалуження, їх можна розібрати (ходи закладені і, ймовірно, засипані землею, – ред.) і дослідити. Хоч вони й перерізані фундаментом будинку ХХ століття, – міркує вчений. –  І ще ж є культурний шар, який межує ззовні з цими фундаментами – ми стоїмо на ньому.

В ньому можуть зберігатися речі, пов’язані з побутом цього палацу або пов’язані з пізнішим періодом (а то й більш раннім). Тобто археологам є чимало роботи». І, можливо, попереду ще багато цікавих знахідок – монет, фрагментів посуду, прикра. Хто-зна, що ще лишив нам гетьман у спадок.”