9:32, 10 липня, 2024 року
Лікар у крові | Продовжив оперувати дитину після удару ракети
Russia is a terrorist state

Стоматолог-хірург Олег Голубченко: Повірте, моя родина у 2014 році дуже багато залишила усього у Криму, щоби бути в Україні

8 липня російські окупанти здійснили найбільш зухвалий і руйнівний обстріл Києва. Внаслідок декількох ракетних ударів загинули 33 людини, серед яких п’ятеро дітей, понад 100 людей поранено. Однією із цілей росіян виявилася одна з найбільших дитячих лікарень Європи – «Охматдит». У цьому закладі лікують маленьких пацієнтів з усієї країни, багато серед них тих, кому не можуть допомогти в інших лікарнях.

Ворожим ударом фактично повністю знищено корпус токсикології. Значних ушкоджень зазнав абсолютно новий корпус, де розміщуються зокрема, онковідділення, відділення реконструктивно-пластичної мікрохірургії. Саме у ньому працює дитячий щелепно-лицьовий хірург Олег Голубченко. Фото лікаря, що розлетілось по всьому світу.

 Голубченко працює у лікарні з 2016 року. Одним із перших він опинився біля зруйнованої будівлі. Хірург, який кілька хвилин тому оперував п’ятимісячного пацієнта, тут вже допомагав розбирати завали.

“У нас зранку почався плановий операційний день, повітряної тривоги не було. І коли ми десь майже годину вже робили операцію, завила сирена. Під час тривоги ми не беремо пацієнтів на операції, але цю мусили закінчити. Тому анестезіолог каже: «Тривога якщо буде довго – зараз ми це (поточну операцію) закінчимо і все, більше нікого не беремо». Я погодився. Нам хвилин 50 чи година ще залишалася до завершення. Ми планували завершити і далі спуститися в укриття до всіх...

А далі пролунали вибухи. Їх було декілька. Я опинився на підлозі, десь у двох-трьох метрах від операційного стола. Там скло, все, що падало, дим, пил... Анестезіолог лежав теж на підлозі, апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ) вже не працював, він розбитий був. Мій асистент-лікар також був на підлозі, операційна сестра також. Перепитав у анестезіолога Ярослава, як він. Ярослав кинувся до пацієнта, каже: не працює апарат ШВЛ. Дістали мішок Амбу (ручний апарат для штучної вентиляції легенів), Ярослав підключив його. Потім оглянув нашу медичну сестру, тому що вона дуже сильно постраждала від скла. Ми вирішили бігти вниз до реанімації, тому що дитина була без апарата. Потрібно було оцінити її стан, аби зрозуміти, чи все добре. Коли спускалися вниз, бачили, що вже багато дітей евакуйовано, було багато поранених співробітників.

Потім провели екстубацію, тобто забрали інтубаційну трубу, дитина опритомніла. Ми операцію не закінчили, дитину перевели до іншої лікарні, де наші колеги доробили операцію.

У нас персонал всіх змушує ходити у підвал, бути десь між стелями на сходах під час тривоги. Але більшість не завжди спускається. Але всі хто був у нашому відділенні, діти, майже ніхто не постраждав тому, що усі дотримувалися заходів безпеки.” - розповів в інтерв’ю «Главкому».