Дві смерті від рідкісного вірусу Марбург (або Марбурзький вірус) підтвердили у Гані. 98 людей відправили на карантин.

Це вже другий такий спалах вірусу у Західній Африці. Перший випадок виявили у 2021 році у Гвінеї.

Тоді він призвів до сотень смертей.

Вірус належить до того ж сімейства, що й Ебола. Він спричиняє геморагічну лихоманку.

Що таке вірус Марбург?

Хворобу вперше виявили у німецькому місті Марбург у 1967 році. Джерелом інфекції стали привезені для дослідів з Африки зелені мавпи (Cercopithecus aethiops).

Спалах зафіксували у Марбурзі, Франкфурті (Німеччина), а також у Белграді (Сербія).

Але відтоді вірус пов'язували й з іншими тваринами.

Серед людей його поширюють переважно ті, що тривалий час проводили в печерах і шахтах, населених кажанами.

Нинішній спалах - перший у Гані, але окремі випадки вже фіксували в кількох інших африканських країнах, зокрема, в Конго, Кенії, ПАР, Уганді й Зімбабве.

Найсмертельніша хвиля Марбурзького вірусу була в Анголі у 2005 році, її жертвами стали понад 300 людей.

У Європі за останні 40 років від цієї хвороби померла лише одна людина, і ще одна - в США після повернення з експедицій до печер в Уганді.

Найбільші спалахи:

• 2017 рік, Уганда: три випадки, троє померли;
• 2012 рік, Уганда: 15 випадків, четверо померли;
• 2005 рік, Ангола: 374 випадки, 329 померли;
• 1998-2000 рр., Конго: 154 випадки, 128 померли;
• 1967 рік, Німеччина: 29 випадків, семеро померли.

Симптоми

Хвороба починається раптово - з лихоманки, сильного головного болю та нездужання. М'язові болі також є загальними ознаками.

На 3 день може з'явитися:

• - діарея;
• - біль у животі;
• - нудота;
• - блювота.

За даними ВООЗ, у середньому вірус вбиває половину інфікованих, а найнебезпечніші штами - до 88%.

У смертельних випадках у хворих спостерігають значну кровотечу й шок, смерть найчастіше настає за 8-9 днів після появи симптомів.

Як передається

Фахівці вважають, що вірус Марбург перейшов до людини від африканських кажанів Rousettus внаслідок тривалого контакту в шахтах і печерах.

Його також можуть переносити африканські зелені мавпи й свині.

Вірус може активно поширюватись між людьми при прямому контакті з біологічними рідинами (кров, слина, сеча тощо), а також через поверхні та матеріали.

Зафіксовано випадок, коли людина передала вірус своєму статевому партнеру через понад 500 днів після появи у нього перших симптомів інфекції, що свідчить про те, що патогенний вірус може зберігатись й передаватись.

Крім того, тіла людей, які померли від лихоманки Марбург, можуть залишатися заразними під час поховання.

Як лікувати

Вакцин чи противірусних препаратів, схвалених для лікування вірусу Марбург, не існує.

Але, за даними ВООЗ, зараз розробляють низку препаратів крові, засобів імунної терапії та лікарських препаратів для його лікування.

Для полегшення симптомів рекомендують багато пити та відновити об'єм крові.

Глобальний альянс з вакцин та імунізації (GAVI) радить мешканцям Африки не вживати м'ясо диких тварин й уникати контактів з ними.

Варто також уникати контактів зі свинями у районах спалаху, додає ВООЗ.

Оскільки віруси Марбург і Ебола можуть зберігатися в спермі й передаватися статевим шляхом, ВООЗ рекомендує пацієнтам, що перенесли інфекцію, користуватись презервативи, доки їхня сперма двічі не дасть негативний результат на наявність вірусу.

Марбурзька лихоманка також може передаватись під час церемоній поховання, які супроводжуються безпосереднім контактом учасників з тілом покійного.