Східна Європа опинилася в центрі геополітичного загострення. Чимало аналітиків переконані, що наступними цілями російської агресії можуть стати Литва, Латвія та Естонія. Як ці країни зміцнюють свою безпеку та готуються до потенційної загрози з боку РФ? Подробиці – у програмі "Лінія фронту" з Костянтином Лінчевським.
Східна Європа в епіцентрі геополітичної напруги. Агресивна політика і риторика Кремля сколихнула країни Балтії. Низка експертів єдині в думці, що саме Литва, Латвія і Естонія можуть стати наступними об'єктами кремлівської агресії. Як ці держави готуються до загроз з боку Москви?
Відносини між Литвою, Латвією, Естонією та Росією протягом сторіч були складними і супроводжувалися конфліктами. Ця ситуація змовлена насамперед загарбницькими амбіціями країни-агресорки та боротьбою цих народів за незалежність від диктатури Москви.
Історичний досвід країн Балтії – це постійна боротьба за незалежність та суверенітет у протистоянні з російською експансією. Нині Кремль може поновити агресивний сценарій щодо сусідів.
"Це правда, що Росія зазнала суттєвих втрат в Україні. Однак російські військові вчаться, вдосконалюють методи ведення воєнних дій і засвоюють уроки, винесені з поля бою. В кінці війни проти України, хоч би яким він був, армія Путіна буде сильнішою, ніж сьогодні. Ці сили перебуватимуть на кордоні з Північноатлантичним альянсом, і ними командуватимуть люди, які вже сприймають нас як ворогів. А до того ж будуть дуже злі на те, як минула війна. Тобто ми матимемо противника з реальними навичками, значною чисельністю та чіткими намірами. Ось чому ми готуємось до найгіршого розвитку подій", – заявив головнокомандувач об'єднаних Збройних сил Північноатлантичного альянсу Крістофер Каволі.
Європа потребує негайних рішень для покращення власної безпеки – впевненні аналітики. Німеччина вперше з часів Другої світової війни розгортує постійний військовий контингент за кордоном – п'ятитисячну бронетанкову бригаду в Литві, повідомляє видання Politico, це рішення – частина зусиль Берліна щодо посилення східного флангу НАТО у відповідь на війну Росії проти України.
"Берлін пообіцяв довгострокове розгортання підрозділу у 2023 році, завершивши десятиліття німецької оборонної політики, що уникало постійного розміщення бойових підрозділів за кордоном. Бригада має бути повністю вкомплектована до 2027 року і зрештою базуватиметься в новому військовому комплексі в Руднінкаї за 30 кілометрів на південь від Вільнюса. До того часу війська діятимуть з литовських баз", – пише видання Politico.
Росія систематично порушує безпеку в Балтійському морі. Військові НАТО фіксують випадки глушення мобільного зв'язку і витік даних про рух суден, що створюють непередбачувані ситуації. Ці дії Кремля, спрямовані на перевірку реакції західних країн, є частиною гібридної війни Москви.
Литва разом із Латвією, Естонією і Польщею виходять з Оттавської конвенції про протипіхотні міни. Це дозволить створити запас, необхідний для посилення обороноздатності східного флангу НАТО. Одночасно розпочалася підготовка до мінування кордонів з Росією.
"Росія не обирає засобів у цій жорстокій війні проти України, яку вона веде. Москва порушує всі можливі угоди, до яких сама приєдналася. Ми повинні насамперед дивитися на те, як захистити нашу країну, НАТО і ЄС. Естонія, безумовно, підійде до цього дуже відповідально", – зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
У Литві вже відновили обов'язкову військову службу з 2026 року. Естонія і Латвія працюють над створенням загонів територіальної оборони, схожих на українські. Також Литва і Естонія стали першими країнами НАТО, які витрачатимуть понад 5% свого ВВП на оборону. Зокрема, Латвія з наступного року досягне позначки 4%.
Країни Балтії – ключові на східному фланзі НАТО. Активна підготовка до ймовірних загроз зі сторони Росії і тісна взаємодія між державами значно підвищують оборонні можливості. Можливо, спустошена й виснажена війною проти України, армія Путіна буде неспроможною перетнути кордон НАТО, міркують військові аналітики. Однак сподіватися на раціональність і поміркованість Путіна, зрештою, не доводиться.
Ситуація на балтійських кордонах стає дедалі напруженішою. Росія зміцнює свою військову присутність на узбережжі Балтійського та Баренцевого морів, відновивши Ленінградський військовий округ. Він охоплює відтинок від країн Балтії аж до Норвегії.
