Вона стала взірцем підлості та продажності. Наталія Поклонська - колаборантка і колишня псевдоГенпрокурорка анексованого росією Криму, вона ж "Няш-Мяш" – змінила геолокацію та подалася на окуповану Херсонщину, щоб розповідати школярам казки та міфи. Про це розповів ведучий програми "Невідворотне покарання" Сергій Чернишов на телеканалі "Ми-Україна+".
Колишня псевдогенпрокурорка Криму, депутатка держдуми рф та невдала "послиня" у Кабо-Верде тепер з’явилася на окупованій Херсонщині. Вона проводить зустрічі з дітьми, де розповідає казки про "історичну велич" росії та рекламує свої книги.
Проте біографія Поклонської не така безневинна, як вона намагається подати. Народжена в Луганській області, вона працювала в українській прокуратурі, але у 2014 році після вторгнення рф перейшла на бік окупантів. Тоді її "підхопив" голова окупованого Криму Сергій Аксьонов і запропонував посаду. Після цього Поклонська стала активною виконавицею кремлівської політики в Криму: допомагала в незаконній конфіскації майна, репресіях проти українців та кримських татар, а також сприяла забороні Меджлісу.
Її кар’єра у рф спочатку розвивалася стрімко: депутатство у держдумі, тісні зв’язки з кремлівськими елітами, відкритий культ імператора Миколи ІІ. Але все змінилося, коли Поклонська почала проявляти "небажані" погляди. Вона не підтримала підвищення пенсійного віку, не вписалася в нову компанію і зрештою була вислана подалі – у Кабо-Верде.
Коли ж її повернули, вона зайняла нову посаду у Росспівробітництві, а потім і в генпрокуратурі рф. Але найбільший резонанс у росіян викликала її заява про те, що війна в Україні – це катастрофа. Вона навіть заявила, що літера Z символізує трагедію і горе. Кремль не пробачає таких "зривів", тож Поклонську швидко прибрали з посад і відправили працювати на окупованих територіях.
Сьогодні вона бере участь у пропагандистських заходах на Херсонщині та переконує школярів у "історичній місії". Водночас вона залишається особою, якій в Україні оголошено підозру у держзраді та колабораціонізмі.
Кримські колаборанти: хто ще тримається при владі
Окрім Поклонської та Аксьонова, ще один "довгожитель" кримської окупаційної адміністрації – Володимир Константинов. Він втретє обіймає посаду "спікера парламенту" Криму і теж перебуває під підозрою у воєнних злочинах. На відміну від Поклонської, його мотиви ніколи не були ідеологічними – лише фінансовими.
Однак історія показує, що навіть найбільш віддані слуги кремля можуть стати для режиму непотрібними. Поклонська – яскравий приклад того, як колаборанти спочатку здаються потрібними, а потім стають тягарем. І, можливо, для Аксьонова та Константинова цей сценарій ще попереду.
