Росіяни поставили на паузу ремонт свого єдиного авіаносного крейсера "Адмірал Кузнєцов". У минулому – це був символ радянської військово-морської потуги, сьогодні – це лише металолом. Авіаносець, який пропаганда рф називала "плавучим містом-фортецею", має довжину понад 300 метрів, близько 15 кілометрів коридорів і екіпаж до 2000 осіб. Подробиці розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Російський винищувач Су–33 сідає на палубу “Адмірала Кузнєцова” – таке видовище росіяни можуть побачити тільки на архівних кадрах. Шансів на те, що єдиний авіаносний крейсер рф знову вийде в море, немає. Його збудували в українському Миколаєві. Спустили на воду у 1990-му році. на той момент це була справжня гордість радянського флоту. Довжина - 306 метрів. На палубі могли одночасно розміститись понад 50 літальних апаратів.
З часом Кузнєцов пережив кілька модернізацій. У підсумку мав зенітний ракетно-артилерійський комплекс "Кортик", чотири батареї “Кинджала” по шість пускових модулів, артилерійські установки "АК-630". А ще корабель був оснащений крилатими протикорабельними П700 "Граніт" з радіусом дії – понад 600 кілометрів.
Так склалось, що за все своє життя “Адмірал Кузнєцов” сходив лише в один бойовий похід. І зробив це так невдало, що краще б “сидів вдома”. У 2016-му році авіаносний крейсер відправився у Середземне море – для участі у війні в Сирії. Ще дорогою до місця – проходячи через Ла Манш – “Кузнєцов” привернув до себе увагу всього світу. Над кораблем здіймався в небо стовп чорного диму. Такий, що його було добре видно з обох берегів протоки. Потім росіяни пояснювали це особливістю роботи дизельних двигунів крейсера.
"Він був побудований під основний концепт холодної війни. У зв'язку з тим, що виробник – це Миколаївський суднобудівельний завод, експлуатація цього корабля у росії відбувалася, перше – в умовах економкризи, а друге – не представниками заводу виробника", – зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС, заступник начальника штабу ВМС (2004-2020 рр.), стратегічний експерт компанії "Соната" Андрій Риженко.
Під час самої місії росіяни втратили два винищувачі – Су-22 та Міг-29 – через несправність тросів аерофінішера. Літаки впали у море при спробі сісти на палубу. Після цього решту літаків перекинули на авіабазу Хмеймімі. А Кузнєцова відправили у Мурманськ, на капітальний ремонт. Серед іншого планували оновити системи ППО, РЕБ і радари.
Роботи почались у 2018-му році. Але від самого початку все пішло шкереберть. Спочатку затонула платформа, на якій лагодили корабель. Далі він зазнав пошкоджень через падіння крана на палубу. А потім сталася велика пожежа, через яку на кораблі вигоріла купа нового електрообладнання.
У 22-му році командування флоту наважилось вивести авіаносний крейсер у море – для тестів. Аж раптом з’ясувалося, що зробити це нікому – за чотири роки простою екіпаж розформували.
"Полк розформований. Більшість офіцерів направлено в інші частини для участі війни проти України. Не вистачає бойових льотчиків. І з екіпажу іншої частини корабельної складової екіпажу був сформований цілий батальйон піхотний і направлений на Курщину" – додав керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.
Зараз в міністерстві оборони рф схиляються до того, щоб відправити “Кузнєцова” на металобрухт, бо не бачать сенсу знову витрачатись на його відновлення.
Найближчі 20 років Кремль будувати такі кораблі не зможе – немає ані грошей, ані спеціалістів, ані виробничих потужностей. Таким чином рф надовго залишиться взагалі без авіаносців, які є флагманами сучасного бойового флоту. І ця обставина вже не дозволить росії претендувати на статус великої морської держави.
