Тепер навіть продаж старого светра або дитячого велосипеда через інтернет може обернутися походом до податкової. Онлайн-платформи та платіжні системи – все це тепер під наглядом ДПС. Що сталося? Чому податкова раптом зацікавилася речами з нашої шафи? Хто перебуває в зоні ризику і які можуть бути наслідки? Про це розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Державна податкова служба взялася за онлайн-продавців. Понад 3 тисячі людей вже отримали електронні "повістки", а саме листи з вимогою з’явитися до інспектора. Причина – підозра у незареєстрованій підприємницькій діяльності. У центрі уваги — грошові перекази, посилки та навіть дрібні продажі через популярні онлайн-платформи. Серед адресатів лише 212 осіб мали офіційний статус ФОП.

З березня платіжні системи зобов’язані передавати податковій інформацію про отримувачів коштів. Усі чеки автоматично потрапляють до бази ДПС. Так податкова отримує повну картину: хто, скільки і за що отримав. Під найбільшою загрозою – активні користувачі маркетплейсів.

"Система проведення платежів така як: LiqPay, NovaPay чи WayForPay вона фіксує цю інформацію в спеціальних звітах податкових, де відображає ідентифікаційний код ваш і відповідно, яку суму на вашу користь вона провела", – сказав юрист Олег Джурбій.

Якщо податкова, проаналізувавши ваші угоди, дійде висновку, що ви займаєтесь незареєстрованим бізнесом, вам випишуть штраф.

"Штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень.Більшість випадків суд не приймає рішення щодо встановлення такого виду штрафу. Оскільки щоб він склався – потрібно систематичне введення цієї діяльності однорідною групою товарів", – додав Джурбій.

У Державній податковій службі вже прокоментували ситуацію. Ажіотаж там вважають штучним, і стверджують, що жодна людина, яка дійсно отримала з укладеними в мережі угодами два платежі по 100 гривень, ті самі “листи щастя” не отримувала. Їх надіслали лише тим, до кого у податківців є обґрунтовані запитання.

"Серед тих, хто отримав листи, найбільша сума грошових переказів, яка перерахована одній фізичній особі – 413 тисяч гривень за 40 грошових переказів. Найменша кількість транзакцій, проведених на користь однієї фізичної особи – 5", – пояснили у ДПС.

У парламентському комітеті з питань фінансів та податкової політики пояснили, що нова практика спрямована винятково на виявлення незареєстрованого бізнеса. Але, як вона буде реалізована, звісно залежить від роботи самих податківців.

Якщо вас запросили до податкового інспектора, це не означає, що штраф є неминучим. Якщо ви дійсно не заробляєте на продажах, проблем можна уникнути. Для цього треба все ж піти до інспектора і надати йому письмове пояснення, що продаж був разовий, і що прибутку ви не отримали. А значить це не є підприємницькою діяльністю. Втім, економісти критикують нову політику ДПС. Вважають, що пошук дрібних торговців через платіжні системи і тиск на них – це не дуже вдала ідея. З початку року в Україні і так закрилося на 44% більше ФОПів, ніж торік. Експерти радять брати приклад з Європи. Там малий бізнес певний час узагалі не платить податки, аби стати на ноги.

"В нашому випадку такої фактичної пільги немає, як результат це призводить до того що це штовхає підприємців які здійснюють не системну якусь підприємницьку діяльність з продажу своїх речей або своїх власних виробів вони переходять до ухилення сплати податків", – сказав економіст Ілля Несходовський.

Ще одну схожу ініціативу уряду невдовзі розгляне парламент. Там вже лежить законопроєкт, який передбачає обов’язкове оподаткування доходів водіїв таксі та кур’єрів, які працюють через цифрові платформи та застосунки. З їх прибутку пропонується стягувати 10 відсотків.