Нині третя річниця з моменту, як Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 28 лютого 2022 року, у самий розпал повномасштабного вторгнення, Київ подав заявку до Європейської комісії. Відтоді вже третій рік Україна і Брюссель працюють разом над тим, чого українці прагнули десятиліттями. Як просувається євроінтеграція? Хто ставить палки в колеса Києву на шляху до членства в ЄС – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Статус кандидата Україна отримала за умови здійснення важливих реформ. Їх сім. Ключові – перебудова Конституційного суду, реформа судової системи, боротьба з корупцією, зміна законодавства про нацменшини. Київ вимоги виконав. І у червні минулого року в Брюсселі оголосили про початок офіційних переговорів щодо вступу України в ЄС. Перший етап або, як його ще називають, “кластер” – це перевірка відповідності українського законодавства законодавству Євросоюзу.
"Перший кластер один з найважливіших, бо він про верховенство права, про юстицію, про права людини, тобто це той масив і той найважливіший один з напрямків, якому ЄС приділяє увагу, зокрема ми зараз наголошуємо, щоб відкрити принаймні три кластери на найближчий час, але для цього потрібне рішення Європейського Союзу", – сказав експерт-міжнародник, кандидат політичних наук Богдан Ференс.
Але тут нам палки в колеса ставить Угорщина. Яка блокує відкриття першого кластера переговорів. Премʼєр-Міністр країни Віктор Орбан відкрито виступає проти членства України в ЄС. Для нас це проблема. Бо рішення про розширення Євросоюзу мають підтримати всі його поточні члени. Європейська комісія шукає варіанти, як вплинути на Будапешт і змусити його змінити позицію. Українські дипломати теж працюють, але поки що без особливих успіхів.
Попри всі перепони, зараз Україна близька до ЄС як ніколи та має реальний шанс нарешті здолати свій євроінтеграційний шлях. Але що буде далі? Що зміниться для українців?
Серед позитивних моментів експерти називають більш прозору роботу судів та контролюючих органів. Це має бути наслідком адаптації наших законів до європейських. Крім того, наш уряд отримає доступ до європейських фінансових фондів, а наші товари – до європейських ринків. Громадяни України зможуть вільно працювати та навчатися у різних країнах ЄС.
"Ми бачимо успішні кейси і приклади країн які долучилися пізніше. Та ж сама Польща, яка змогла за рахунок членства дуже якісно змінити всю країну – це інфраструктури, за рахунок фондів Європейського союзу, це і сфера агропромисловість, країна переформатувалась і змогла стати топовим гравцем", – додав Ференс.
Негативним наслідком може бути зростання цін на товари і послуги, які потягнуться до європейських. Особливо, якщо ми відмовимось від гривні і перейдемо на євро. Але, за словами експертів, досвід інших країн підказує, що дисбаланс між цінами і зарплатами є явищем тимчасовим. Поступово він зникає, і рівень життя людей навпаки покращується. А до Єврозони входити не обов’язково взагалі. Можна залишити власну валюту. Як це, наприклад, зробила Польща, де і досі користуються злотим.
Справді значним викликом для Україні може стати хіба що трудова міграція. Через вільні кордони та можливість офіційного працевлаштування у будь-якій країні ЄС вона, ймовірно, посилиться.
