Щороку синоптики та кліматологи прогнозують погоду на сезон, обіцяють аномально спекотне літо чи сніг у вересні, але часто прогнози не збуваються. Чому так відбувається і яким прогнозам насправді можна довіряти – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Довгострокові прогнози – це не точна погода, а лише припущення про тенденцію – кажуть кліматологи. Атмосфера як живий організм: постійно змінює напрямки вітрів, температуру та вологість. Синоптики та кліматологи не "вгадують" погоду, а будують складні моделі – аналізують температуру океану, циркуляцію повітря, супутникові дані та кліматичні явища на кшталт Ель-Ніньйо.
"Ці довгострокові прогнози вони вкрай важливі для різних сфер економіки: Тобто їх прогнозують для того, щоб розуміти та якимось чином адаптуватися. Якщо умовно прогнозується фахівцями більш холодна зима ніж вона була зазвичай то відповідно енергетичний сектор має до цього готуватися", – зазначив кліматолог Михайло Савинець.
А от прогнозам на найближчі дні можна довіряти значно більше. Короткострокова погода – найточніша, бо атмосфера за цей час змінюється повільніше, і моделі можуть точно прорахувати рух повітряних мас, пояснюють експерти.
Отже, довгострокові прогнози – це як гороскопи: щось обіцяють, але як вийде – знає тільки атмосфера. Тож найкращий синоптик, як і раніше, – це вікно: якщо мокро – дощ, якщо холодно – осінь, а якщо мухи повернулися – значить, хтось забув зачинити квартиру.
