В Україні планують ввести 10% податок для користувачів онлайн–платформ. Хто змушений буде платити, які винятки передбачені та коли зміни наберуть чинності – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Хочеш продавати на популярних онлайн платформах – доведеться платити. І незалежно від того підприємець ви чи звичайний українець, який вирішив розвантажити шафу. У Верховній Раді на друге читання чекає законопроект, який власне, й передбачає оподаткування з продажів та послуг через інтернет. З кожної операції на онлайн-платформах пропонується стягувати 10% від отриманого доходу. І найбільше дискусій щодо вживаних товарів – продавати їх людям просто стане невигідно.

"Не змогли у нас ні Міністерство фінансів, ні інші розробники цього законопроєкту відокремити вживані товари від нових товарів. Скільки б людина не продавала вживаних товарів, вона не повинна платити податок, бо вона сплатила всі прямі і непрямі податки при придбанні цього товару. Вона ж витратила кошти, які вже оподатковані, а сплатила ще й ПДВ і інші податки", – зазначила депутатка, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Під дію нового податку потраплять продавці на торговельних майданчиках, водії сервісів таксі, кур'єри служб доставки, репетитори, майстри з ремонту, орендодавці житла та фрілансери різних спеціальностей. Онлайн-сервіси автоматично утримуватимуть податок з кожної транзакції користувача, перераховуватимуть ці кошти до бюджету, а вже потім виплачуватимуть залишок коштів виконавцю послуги чи продавцю товару.

До того ж платформи, які надають послуги та працюють в Україні, повинні зареєструватися в органах Державної податкової служби до 1 квітня 2026 року. Це стосується як українських сервісів, так і міжнародних компаній, які надають послуги українським користувачам. Після такої реєстрації будуть ще й додаткові обов’язки для майданчиків – збирати та зберігати персональні дані користувачів, що отримують доходи через їхні сервіси, включно з інформацією про суми. І ці дані треба буде регулярно передавати податковій. Така система, на думку урядовців, гарантуватиме прозорість фінансових операцій.

"По суті це зменшення податкового навантаження на людей, які і так би мали це платити, але вони не платять. Тому в цьому законопроекті і надається право податкового агента-маркетплейсу. Тобто бігати податковій за людиною, яка отримала дохід від продажу через маркетплейс своїх товарних позицій, податкова не буде. Примусити контролювати це питання маркетплейс, вона може", – сказав економіст Олег Пендзин.

Банківські установи теж залучать до податкового контролю. Документом їх зобов’яжуть розкривати інформацію щодо призначення платежів та номери рахунків, через які проходять перекази від цифрових сервісів до користувачів. Натомість Мінфін ще заклав виделку по оподаткуванню і вона відрізняється від того на який рахунок буде сплачуватися сума за послугу – на спеціальний чи на власний. Якщо людина відкриває окремий банківський рахунок винятково для цифрових платформ – сума податку 10%. Тобто 5% військового збору та 5% ПДФО.

"Якщо людина не хоче заводити ще один рахунок, ще одну картку і отримає ті самі гроші на свою картку, якою користується все життя, то ця людина буде сплачувати податок 18% ПДФО + 5% військового збору. Це дуже великий відсоток податку на доходи фізосіб", – додала Южаніна.

В поданому законопроєкті є ще один нюанс – продавати без податку можна буде до трьох товарів чи послуг на рік або сума за які складає до 2000 євро. У маркетплейсах прогнозують, на їх сервісах такі зміни залишать скоріше негативний відбиток. 

Поки парламент має проголосувати за новий податок на пленарному засіданні цього тижня і якщо його таки схвалить Верховна Рада та підпише президент, то нововведення почнуть діяти не раніше весни 2026 року.