TikTok став новим полем бою в інформаційній війні проти України. Дедалі частіше на платформі з’являються відео з проросійськими наративами. За допомогою дипфейків та ботоферм кремлівська пропаганда намагається все більше впливати на українців. Тож як ворог використовує соцмережу і як не стати жертвою дезінформації – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Відому китайську соціальну платформу, яка набула популярності в часи пандемії – вподобали дезінформатори з країни агресорки. Вона стала зручним інструментом для поширення російської пропаганди в Україні. В ній все більше поширюють такі відео, які не мають нічого спільного з реальністю – короткі, емоційні ролики набирають мільйони переглядів за лічені години, але деякі користувачі навіть не здогадуються, що за вірусними відео насправді ховається – елемент ворожого ІПСО. Мета якого – деморалізація населення та розпалення внутрішнього конфлікту серед нас, українців.

Механізм російських ботів працює в три етапи. Спершу створюють десятки фейкових профілів, які масово публікують відео на задану тему. Згодом – метод “штучного просування”. Боти імітують перегляди, лайки й взаємодію задля унікальності контенту. Також автоматично пишуть коментарі, які надають відео ширшого охоплення.

Ще один метод поширення пропаганди – штучно згенеровані відео. За допомогою штучного інтелекту створюють обличчя, голоси, текст та ролі – від нібито "військових" до відомих політиків. Їхня мета вплинути на емоції глядача та зробити його більш вразливим до ворожого тиску.

"Фокус на емоції, тож це будь-які тези, які викликають страх, розпач, зневіру, навіть гнів – це одна із важливих складових фейку. Надмірно емоційний контент, має більше шансів взяти на гачок", – розповіла старша редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна.

За словами фахівців, для просування пропаганди ворог використовує будь-які інформаційні приводи. Найбільше фейків ховається під популярними хештегами – #ТЦК та #немояукраїна. За оцінками експертів, найвразливіша аудиторія – молодь та люди похилого віку. У коментарях до подібних відео лише понад 10% користувачів здатні відрізнити фейк від правди.

Одне з найбільш вразливих місць відео платформи – демократичність алгоритмів. Тобто власників акаунтів майже не перевіряють, відтак ворожі пропагандисти отримують можливість масово генерувати дезінформацію. Новостворений акаунт здатен набрати тисячі переглядів, чим і користуються ворожі пропагандисти. Для протидії соцмережа маркує контент, що може містити пропаганду. Але через швидкість поширення виявляють такі акаунти не одразу, оперативніше реагують на скарги користувачів.

Минулого року Центр протидії дезінформації розпочав блокування проросійських акаунтів. Усього виявили понад 80 каналів, що поширювали ворожі наративи.

"Ми в Центрі кажемо про те, що Telegram вже вивчений і ми розуміємо цю структуру та будову. Зараз набагато більшу шкоду завдає Tik-Tok", – сказала заступниця керівника ЦПД Аліна Алєксєєва.

Якщо підбити підсумки, то перше на що потрібно привернути увагу при перегляді пропагандистських відео:

• Спекуляція на емоціях
• Відсутність фактів
• Анонімні акаунти авторів з відсутніми чи абстрактними аватарками та незрозумілими іменами.

Якщо натрапили на подібний контент, експерти радять не додивлятись та не поширювати такі відео та одразу скаржитись, якщо ролик не відповідає політиці платформи.