Крадіжки культурної спадщини: як росія "привласнила" собі горілку, млинці та автомат
Усі новини
Крадіжки культурної спадщини: як росія

Російська пропаганда десятиліттями формувала уявлення про "ісконно русскіє" винаходи та традиції. Насправді ж багато з того, що вважається частиною російської ідентичності, має іноземне походження. Про це Микита Міхальов розповів у програмі "Режим дна" на телеканалі "Ми-Україна+".

Горілка, балалайка, валянки, млинці, самовари – ці та інші речі давно стали символами російської культури. Проте дослідження показують, що значна частина цих символів має походження за межами росії. Як приклад, одна з головних таємниць російської горілки пов'язана з легендою про те, що її винайшов наш хімік Менделєєв. У ці казочки російські алкоголіки вірять.

Насправді ж, оптимальний градус горілки визначив британський хімік Дж. Гільпін задовго до Менделєєва. А найперший прототип з'явився набагато раніше, аніж виникла рф. Ще у 10-му столітті перський лікар Ар-Разі перегнав спирт, але тоді користувалися ним суто у медичних цілях. Цим доволі часто пояснюють росіяни свою залежність від алкоголю. На ділі користі у цій горілці немає. Росіяни навіть назву "водка" відібрали у поляків. У російських рукописах це слово з'явилося на 100 років пізніше. Факт крадіжки у кремлівських колах навіть не приховують.

Подібна ситуація і з валянками – перше взуття з валяного повстяного матеріалу виготовляли в Середній Азії близько 2500 років тому. Пряники також мають іноземне коріння: їх готували в Стародавньому Єгипті та Римі, а до "руських" рецепт потрапив значно пізніше.

Свого часу росіяни й викрали млинці. Вважається, що це російська страва, але істина, як завжди, далека від вологих фантазій російських патріотів. Перші згадки про підсмажені коржики з борошна на олії з'явилися ще до нашої ери. Готували таку страву стародавні єгиптяни. Смажили млинці й древні слов'яни. Так за часів Київської Русі відзначали проводи зими та початок весни та весняного землеробства. В цей день вшановували сонце, яке несло тепло та пробуджувало природу.

Ще один приклад – автомат Калашникова. Був такий собі хлопець Михайло, інженерної чи конструкторської освіти не мав, у 41-му році потрапив на фронт, отримав поранення, а поки лежав у шпиталі, сконструював аж цілий пістолет-кулемет. Але все це не більше, ніж міф. За дивним збігом, у цей час в Іжевську працювало кілька сотень найкращих німецьких зброярів на чолі зі знаменитим Хуго Шмайссером. Після їхнього від'їзду до Німеччини Калашніков більше не створив нічого нового. Ні пістолета, ні ножа, ні гвинтівки, ні гармати, нічого.