Олімпійський чемпіон зі стрільби Артур Айвазян, який приніс Україні "золото" на Іграх у Пекіні 2008 року, змінив громадянство на російське у 2014 році. Його шлях став прикладом спортивної зради. Подробиці розповів ведучий програми "Невідворотне покарання" Сергій Чернишов.
Золото України, "срібло мовчання", "бронза зради" – це про Артура Айвазяна. Свого часу українські фанати буквально носили його на руках. Він олімпійський чемпіон зі стрільби з рушниці на 50 метрів лежачі та людина, яка принесла Україні золото в Пекіні 2008 року – перший наш тріумф у такій дисципліні. Раніше його ім'я вимовляли з гордістю. Тепер швидше, як вирок.
Що відомо про Артура Айвазяна
Він народився та закінчив школу у Вірменії. Виступав у складі збірної СРСР, а вже 1990 року переїхав до Львова та приїхав вступати до ІНФІЗу, бо заклад тоді давав найкращу можливість долучитися до стрілецької команди. Коли союз розвалився, то Артур радо погодився на український паспорт.
Мене дуже багато підбадьорювали, підтримували. І тренер, і тренери збірної команди – "ти найкращий, ти зможеш", – казав спортсмен.
Потім була військова строкова служба. Затягнуло так, що в армії і залишився. А там крок за кроком зірочки на погонах збільшувалися. І вже у 2008 році Айвазян мав звання старшого лейтенанта прикордонних військ України.
Іронічно, що за логікою, офіцер і влучний стрілець мав би захищати кордон від ворога. Але, схоже, поняття щодо своїх і чужих у нього виявилося дуже гнучким. У 2014 році рф намагається вчергове перекроїти карту світу. А Айвазян – свій паспорт. Без жодного докору сумління він приймає російське громадянство у Криму.
Артур легко продовжив тренуватися вже не в збірній України, а у новій реальності на анексованому півострові та під новим прапором.
"В мене однозначно було розуміння, що все ж таки в росії ставлення до спорту абсолютно на іншому рівні", – заявив Айвазян.
На той час за плечима Айвазяна було вже чотири Олімпіади. І всі вони у складі нашої збірної. Після переходу спортсмена на бік окупанта Україна наклала на нього так званий "карантин". Тобто Артур не міг виступати за іншу країну на міжнародних змаганнях протягом трьох років. З моменту останнього такого виступу за іншу державу. Отже, Олімпійські ігри в Ріо він пропускав автоматично.
До речі, Айвазян не потрапив і на Олімпіаду у Токіо 2020-го. Але туди не долетів уже без заборон і протестів. Просто на відбіркових турнірах настріляв так, що олімпійська ліцензія від нього "втекла". Рейтинг у мінус, а квиток в урну. Кар'єра багатовекторного Артура пішла вниз після зміни громадянства – більше жодної міжнародної нагороди він не отримав. Айвазяна тепер погано знають навіть на росії. Усе, що залишилось – це слава, яку він здобув ще в Україні.
Де зараз Айвазян
Сьогодні Айвазян гріється під сонцем Таїланду, вже як старший тренер місцевої збірної зі стрільби.
"До Пекінської олімпіади 2008 я готувався теж тут, в Таїланді. Мені була надана база підготовки абсолютно безкоштовно. Чому зараз? Ще в 2015 році Тайська стрілкова асоціація пропонувала мені роботу зі збірною командою, але я тоді не міг", – пояснив олімпієць.
Скоріше за все, раніше Айвазян сподівався, що згодиться на новій батьківщині. Але, як виявилося, марно, бо за порєбріком усе стабільно. У Таїланді в Артура теж не все солодко – він бідкався, що його не пустили на Олімпіаду 2024 в Парижі. Казав через політику. Цю ситуацію офіційно пояснили сухо і без драматизму – мовляв, все через регламент і потрібної ліцензії в Айвазяна не було. Але ж навіщо псувати хороший сюжет нудними деталями?
