Німеччина вперше з часів Другої світової війни змінює Конституцію для посилення армії. Литва та Швеція створюють нові військові підрозділи, а Польща рекомендує громадянам мати запаси їжі та ліків щонайменше на три дні. Які насправді оборонні ресурси країн ЄС? І чи зможуть вони протистояти агресору? Про це розповіли наші журналісти у ранковому шоу "Прокидайся!" на "Ми-Україна+".

НАТО планує закликати Європу і Канаду збільшити запаси озброєнь на 30% й так реагують на можливу загрозу з боку рф. Про це пише агентство Bloomberg. В ЄС заявили, нарощуватимуть військовий потенціал і збільшуватимуть видатки на нього. Для цього навіть розробили нову стратегію.

Європа тим часом готує населення до можливої війни. У Польщі жителів закликали зробити стратегічні запаси води, їжі, медикаментів та засобів гігієни – мінімум на три дні. Й обов’язково заряджати павербанки. А в Німеччині вже більше тижня люди здригаються від сирен – там перевіряють систему оповіщення. За словами лідерів ЄС, така підготовка – не для того, щоб посіяти паніку й люди мають бути готовими до різних сценаріїв загроз та вміти дбати про власну безпеку.  

"Якщо країна може безкарно вдертися до свого сусіда в Європі, то ніхто більше не може бути ні в чому впевнений. Російська загроза існує, і вона зачіпає країни Європи", – заявляє президент Франції Еммануель Макрон.

Найбільше цю загрозу зараз відчувають країни Балтії. Росіяни намагаються дестабілізувати там ситуацію. Варто лише пригадати скільки разів вже були пошкоджені у морі підводні кабелі, від яких залежить робота інтернету в усьому світі. Тому Литва, Латвія та Естонія будують спільну лінію оборони.

"Регіон дуже компактний, і це безумовно одразу ж ми маємо підкреслити, що це буде одразу збройна реакція з боку європейських країн", – додав політичний консультант Ярослав Божко.

Також в ЄС розробили стратегію нарощування військового потенціалу. Оприлюднили Білу книгу європейської оборони – це план готовність до 2030 року.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголошує на дефіциті інвестицій та нестачі ефективних видатків на військові спроможності Європи. Що в майбутньому може зіграти злий жарт з континентом. Але експерти кажуть, що фінансовий аспект сам по собі проблему сильної Європи не вирішить. Потрібен комплексний підхід. 

"Основна річ, яку Європа не припасла до нашої війни повномасштабного вторгнення росії – це промислові потужності. Ось це те що є в найбільшому дефіциті. Тому що зберігати довгий час і виробничу лінію працюючою, доволі дорого, доволі накладно і велика кількість європейської оборонної промисловості вона стагнувала за 90 роки і тоді ж було умовно кажучи, утилізовано велику кількість військових озброєнь та техніки", – додав Божко.

Понад тиждень тому ЄС виділив 500 мільйонів євро на виробництво боєприпасів. За мету ставлять – виготовляти до 2 мільйонів снарядів на рік. Але, тоді кажуть аналітики – треба збільшувати й виробництво інших компонентів: як-то пороху та тротилу.  З останніми – значний дефіцит. Німецький оборонний концерн вже задекларував, що до 2028 року  збільшить виробництво пороху більш як на 50 відсотків. Європа своєю чергою надасть – 250 мільйонів євро, ще 120 мільйонів на виготовлення  вибухівки. Але навіть цих ресурсів, за словами експертів – не вистачить. Ставки ще треба подвоїти, щоб закрити потреби. Так само і з кількістю техніки.

Тож перед Європою стоїть завдання з “зірочкою”. Щоб показати себе потужним супротивником – країнам треба діяти якомога швидше та колективно, бо за п’ять років, які Європа запланувала на переозброєння – може статися що завгодно.