Китай, росія та Індія все сильніше зближуються. У кожного – свій мотив: гроші, зброя або сфери світового впливу. Що можуть дати одна одній ці три країни та чи здатні протистояти заходу? Про це розповіли наші журналісти на "Ми–Україна+".
Індія відмовляється від американських товарів у відповідь на 50% мита США. Прем’єр–міністр Нарендра Моді закликав підтримати вітчизняного виробника, а його прихильники розгорнули кампанію бойкоту популярних американських брендів від газованих напоїв і продуктів харчування до техніки.
Тим часом Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти росії. До чорного списку можуть потрапити й індійські та китайські компанії, що співпрацюють із Кремлем. А от у міжнародних медіа дедалі частіше звучить теза про "новий світовий порядок", який прагне встановити Пекін, мова йде про КНР, Індію та росію. Особливого галасу ця теза здійняла після саміту Шанхайської організації співробітництва, де зібралися лідери понад двадцяти держав. Серед них Путін, президенти Пакистану та Ірану, а також прем’єр–міністр Індії, який уперше за сім років прибув на такий захід.
"У символічному полі, це безумно полюс альтернативний Заходу, оскільки він об’єднує держави що є незадоволеними своїм сучасним положенням, Китай безумовно претендує на світове лідерство, Індія, наприклад ображена що вона не є постійним членом радбезу ООН", – зазначив експерт Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов.
Наскільки міцним може бути тріо країн? Індія та Китай мають свої територіальні суперечки, а це впливає на стійкість союзу. Водночас Кремль об’єднує ці країни своїми енергоресурсами та нафтою. При цьому є чимало економічних питань, які не дадуть розвинутися цьому Альянсу у стійку політичну силу, співставну з економічною впливовістю ЄС і військовою потужністю НАТО.
Створення нового світопорядку, це умовна гра Китаю проти тарифної війни зі США. Запровадження Трампом 50% мит проти Індії, через те, що та досі закуповує російську нафту – змусило росію знизити цінник для Нью-Делі на своє чорне золото.
Індія вже роками є другою у списку імпортерів цієї кремлівської сировини. До того ж нині Трамп вимагає вже і від ЄС 100% мит на товари з Китаю та Індії і все це знову через нафту. Тим самим як кажуть політологи, ця тарифна війна може зіграти на руку саме Пекіну, який переманює на свій бік Нью-Делі.
"Китай якраз навпаки намагається вибудовувати коаліцію держав які разом будуть протистояти митам, оцій тарифній війні США і це насправді більш приваблива альтернатива, оскільки Китай не нав’язує жодну політичну модель", – додав Ліхачов.
Китай хоч і намагається показово тримати нейтралітет, але у повномасштабній війні він є одним з головних союзників росії. Пекін допомагає технологіями подвійного призначення, купує у росії енергоресурси та підтримує її дипломатично. Індія ж має давнє військове партнерство з Москвою і залишається одним із найбільших покупців російської зброї. Індійські військові навіть брали участь у навчаннях у Білорусі цієї осені. Але от економічно тривалий союз із росією та Китаєм невигідний Нью-Делі, який залежить від експорту на американський ринок.
Ці країни об'єднує необхідність, а не довіра. Зустріч у Тяньцзіні дасть можливість для налагодження тепліших зв'язків, але це буде радше символізм, ніж суть. Це за своєю суттю крихке партнерство, яке може розпастися, якщо тиск Америки зменшиться.
"Індія та Китай використовують росію вже тривалий час, але зараз це стало набагато легше і набагато очевидніше і сировний додаток так він й використовується", – сказав віцепрезидент об‘єднаної конфедерації офіцерів країн НАТО Володимир Джиджора.
Експерти сумніваються, що росія здатна купувати новітні технології у Китаю чи Індії – її економіка на це неспроможна. А от союз "трьох велетнів" це радше демонстрація протидії США, ніж реальне об’єднання. І у довгостроковій перспективі суперечності між Пекіном та Нью-Делі роблять цей Альянс малоймовірним.
