В історії мистецтва сталася одна з найгучніших крадіжок. Двоє чоловіків, переодягнених у поліцейських, у ніч на 18 березня 1990 року проникли до музею Ізабелли Стюарт Ґарднер у Бостоні та викрали 13 творів мистецтва загальною вартістю понад 500 мільйонів доларів. Пограбування досі залишається нерозкритим.

Вони витратили трохи більше хвилини, щоб викрасти витвори мистецтва на пів мільярда доларів. Музей не мав сучасної системи безпеки: лише кілька камер, датчики руху та сигналізацію. Саме завдяки датчикам було зафіксовано, як грабіжники піднялися на другий поверх до "Нідерландської зали", а потім без поспіху почали знімати полотна Рембрандта, Флінка, Вермеєра та інших художників.

"В приміщення музею зайшли двоє поліцейських, вони просто заявили охоронцям що ті арештовані. Надягли на них кайданки, заклеїли очі скотчем. А потім замкнули їх у підвалі", – розповів директор служби безпеки музею Ентоні Амор.

Грабіжники пробули в музеї 81 хвилину – за цей час вони встигли не лише викрасти полотна, а й ще раз перевірити охоронців у підвалі і забрати з кабінету голови безпеки відео з камер спостереження. Після цього грабіжники спокійно вийшли з музею і зникли разом із шедеврами загальною вартістю понад 500 мільйонів доларів.

"Це був надзвичайно зухвалий злочин – переодягтися в поліцейських, захопити охоронців, а потім просто насолоджуватися часом в музеї виносячи звідти дорогоцінні картини", – додав колишній федеральний прокурор Браян Келлі.

Під час розслідування слідчі так і не змогли зрозуміти, чому серед усіх експонатів злочинці обрали саме ці. Адже в музеї були набагато дорожчі полотна.

У заповіті Ізабелли Стюарт – засновниці музею, було написано, що експозиції не можна змінювати, продавати чи дарувати. Крім того, навіть поповнювати колекцію новими експонатами теж було заборонено. Тому працівники музею змушені були повісити порожні рамки назад – туди де раніше висіли оригінали картин.

"Мені досі не зрозуміло – якщо вони хотіли викрасти витвори мистецтва, то як можна було, так із ними поводитися? 13 вирізаних полотен. Ми зрозуміли що за всім цим стоять терористичні та мафіозні структури і я впевнений що якщо продовжувати розслідування ми викриємо їх", – сказала директорка музею Енн Гоулі.

Над справою працювали найкращі слідчі. ФБР і навіть приватні детективи. За знайдені картини обіцяли десять млн доларів, однак жодних підозрюваних так і не було. У 2006 році колишній агент ФБР Роберт Віттман, який роками займався пошуком викрадених творів мистецтва, майже натрапив на слід злочинців. Видаючи себе за французького колекціонера, він увійшов у контакт з корсиканською мафією. Ті запропонували йому придбати картини з музею Стюарт, але в останній момент угода зірвалася.

У 2013 році слідчим все ж вдалося встановити особи грабіжників, однак це розслідуванню не допомогло, адже обидва підозрюваних на той час вже були мертві. Теорій щодо долі картин безліч. Одні слідчі вважають, що всі 13 творів заховані в одному місці. Інші – що вони вже давно продані або знищені. А хтось взагалі підозрює, що до злочину причетний один з охоронців музею, а картини давно знищені.

Минуло вже понад 35 років, а детективи досі шукають хоч якусь зачіпку, аби розкрити найбільше музейне пограбування в історії.