На одній із вулиць Мілвокі у липні 1991 року стався випадок, який шокував США. Напівроздягнутий чоловік у наручниках, у паніці благав викликати поліцію. Він повторював, що його намагаються вбити. Цим чоловіком виявився Трейсі Едвардс, який зміг утекти з квартири Джеффрі Дамера – серійного вбивці, який роками залишався непоміченим.
Поліція одразу приїхала на виклик. Спочатку квартира здавалася звичайною, але правоохоронців насторожив різкий запах гнилі. Усередині вони знайшли шокуюче: у холодильниках, каструлях і навіть склянках зберігалися шматки жертв.
Сусіди іноді скаржилися на неприємний запах, але Дамер казав, що зіпсувалося м'ясо через поломку холодильника. Насправді ж він роками знайомився з молодими чоловіками у гей-клубах або на вулицях, заманював додому, пропонував їм гроші за фотосесію. Потім пригощав алкоголем зі снодійним чи наркотиками, після чого ґвалтував та вбивав.
Перше вбивство він скоїв ще у 1978 році, коли йому було лише 18. Однак тоді поліція нічого не запідозрила, і Дамер продовжив вбивати. Особливістю було те, що він залишав частини тіл жертв у квартирі, він пояснював це бажанням, щоб вони "залишилися з ним назавжди".
Серед жертв був 14-річний підліток. Наркотики не подіяли на нього одразу, тож він спробував утекти і йому це майже вдалося. Але несподівано втрутилася поліція. Коли Дамер наздогнав хлопця, він переконав правоохоронців, що це його повнолітній партнер і що вони просто посварилися. Поліцейські повірили й відвезли підлітка назад у квартиру. Більше його ніхто не бачив.
На суді Дамер зізнався у 17 вбивствах. Однак офіційно йому висунули звинувачення лише у 15, і була встановлена застава в 5 мільйонів доларів. Зі 100 місць у залі суду 23 відвели журналістам, 34 – родичам жертв, а 43 – звичайним глядачам. Це був найдорожчий судовий процес в історії Мілвокі та перший, який транслювали по місцевому телебаченню.
Адвокат наполягав: Джеффрі психічно хворий, тож не може відповідати за скоєне. Але суд вирішив інакше – усі дії були детально сплановані.
Джеффрі Дамера засудили до 15 довічних термінів – загалом 957 років ув’язнення. Але у в’язниці він пробув лише два роки. У 1994-му його вбив інший ув'язнений через те, що Дамер нібито насміхався з арештантів. Протягом року тіло ніхто із рідних не забирав і лише у 1995 році його було кремовано.
