США можуть передати Україні "Томагавки": які платформи використовуються для запуску ракет
Усі новини
США можуть передати Україні

Україна може отримати американські ракети "Томагавки", але чи має країна платформи для їх запуску? Про це розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Надання Україні ракет "Томагавк" обговорюють дедалі частіше: напередодні Дональд Трамп заявив, що такі постачання можливі за умови, якщо росія відмовиться від мирних переговорів. Водночас він вимагав уточнити, куди саме Україна могла б спрямовувати ці ракети, тоді як Володимир Зеленський запевнив, що їх використовуватимуть виключно проти військових об’єктів рф.

Однак публічні заяви – це лише початок, відкритим лишається питання, чи має Україна технічні можливості та платформи для запуску "Томагавків". Адже отримати самі ракети – це одне, а мати можливість їх запустити – зовсім інше.

Для ефективного використання ракет "Томагавк" Україні потрібні не лише самі ракети, але й спеціальні платформи для запуску. Адже розроблялися вони для морського базування. Класичними носіями таких ракет є атомні підводні човни, ракетні крейсери та есмінці. Нічого подібного Україна не має. Але перевага "Томагавків" полягає в тому, що запускати їх можна і з суші. Пускові контейнери на чотири ракети, які розміщують на палубах кораблів, можна встановити й на мобільні автошасі.

Американські військові інженери вже мають такий досвід, запевняє експерт із озброєнь, головний редактор Defense Express – Олег Катков.

"Існувала сухопутна модифікація "Томагавк" з термоядерним зарядом пристосована для запуску з рухомої пускової установки. Ці ракети було знищено згідно з договором про ліквідацію ракет середньої та малої дальності 1987 року. Але у 2023 році було здійснено перший запуск ракети "Томагавк" з універсальної мобільної наземної пускової установки "Typhon", – сказав Катков.

Батарея Typhon – це мобільний комплекс на колесах, що включає командний пункт і чотири пускові установки, створені на базі вертикальної системи Mk 41. Кожна з пускових установок вміщує по чотири ракети. Швидкість розгортання дозволяє оперативно переміщати її.

У 2025 році США вперше розгорнули мобільну ракетну систему середньої дальності Typhon – на філіппінському острові Лусон, а наприкінці літа – в Японії. Крім того, влітку Вашингтон офіційно оголосив про плани розмістити такі комплекси з ракетами "Томагавк" у Німеччині – вже у 2026 році.

Системи Typhon хоч і прийняті на озброєння, досі перебувають на етапі випробувань і мають низку технічних недоліків. Попри це, експерти припускають, що США можуть бути зацікавлені у передачі цих комплексів Україні. Хоча для того, щоб протестувати їх у реальних бойових умовах. Такий крок міг би відкрити перспективу для подальшого експорту Typhon.

Цю ідею підтримує речник ВМС капітан 2 рангу Дмитро Плетенчук. За його словами наземні пускові установки фактично повторюють корабельні вертикальні пускові установки, тільки змонтовані на колісному шасі. А будь‑яка нова система проходить реальне випробування тільки в умовах сучасної війни.

Окрім Typhon, США мають пускові установки Long Range Fires, розроблені для Корпусу морської піхоти. Вони компактні, безпілотні та базуються на легких позашляховиках типу Oshkosh. Американські морпіхи відмовилися від цих систем через слабку прохідність на м’яких ґрунтах – що є критично при висадці на узбережжях. Водночас для України вони можуть бути навіть зручнішими за Typhon. Адже вони мобільні, малогабаритні та не потребують екіпажу для запуску.

На думку авіаційного експерта Валерія Романенка – нести американські крилаті ракети "Томагавк" теоретично можуть і деякі літаки Повітряних сил України. За його словами, вага ракети – близько 1,5 тонн. Су‑24 і навіть F‑16 мають витримати таке навантаження та може підняти в небо навіть понад 8 тонн зброї. Проблема в іншому – у нього немає пілона, розрахованого саме на таку ракету з такою вагою. Але, за словами Романенка, українські інженери вже мають досвід вирішення подібних проблем. Адже свого часу вони вже змогли адаптувати старі радянські Су-24 під британсько–французькі ракети Storm Shadow і Scalp.

Історія питання інформаційно-аналітичний проєкт