В Севастополі у ніч на 29 жовтня 1955 року вибухом було знищено флагман радянського Чорноморського флоту — лінкор “Новоросійськ”. Хто стояв за атакою та який був мотив – розповіли наші журналісти у ранковому шоу "Прокидайся!" на "Ми-Україна+".
Що спадає на думку, коли чуєте про Чорноморський флот Росії? В Москві говорять про легендарну доблесть. А насправді це історія нескінченних поразок і ганьби. Від затоплення власних кораблів у російсько-турецьких війнах до епічного фіналу крейсера "Москва" у 2022 році. Та коли під час війни втрату кораблів ще можна пояснити, то в мирний час – це особливий сором. І тут, серед численних трагедій на підводних човнах, на кшталт “Комсомольця” або “Курська”, виділяється історія загибелі корабля, який у Другу світову війну належав Італії.
Під час Тегеранської конференції наприкінці 1943 року Сталін наполіг на розділі італійського флоту між союзниками. Питання про передачу італійських кораблів було вирішено тільки в процесі підготовки мирового договору з Італією. Окрім репарацій у 100 мільйонів доларів у тодішніх цінах, СРСР отримав лінкор "Джуліо Чезаре", який 1949-го року перейменували на "Новоросійськ" і включили до складу Чорноморського флоту.
О 1:31 ночі 29 жовтня 1955 року під днищем "Новоросійська" пролунав потужний вибух. Через три години після цього радянський Чорноморський флот втратив свій флагман. Потужний вибух розколов корабель: він затонув, забравши життя понад 600 моряків.
Постало питання: хто стояв за атакою? Офіційна версія – стара німецька магнітна міна. Однак, як свідчать розсекречені документи й зізнання колишніх диверсантів, справжні винуватці – група італійських бойових плавців.
Передача цього корабля СРСР викликала гнів італійських ветеранів, особливо колишніх членів Десятої флотилії MAS – елітного загону підводних диверсантів. Але диверсію в той період в Кремлі не розглядали, хоча така версія і витала в повітрі. Так, зокрема, ходили чутки, що командир флотилії підводних диверсантів Юніо Валеріо Боргезе після передачі судна СРСР присягнувся "помститися росіянам, що б не було".
Дата атаки теж невипадкова: 28 жовтня 1955 року — річниця "Маршу на Рим", коли Беніто Муссоліні у 1922 році прийшов до влади. Ветерани Десятої флотилії MAS вважали цей день святим для італійських фашистів. Багато хто з них після війни не прийняв капітуляції Італії і продовжив боротьбу. Саме у 33-тю річницю приходу до влади Дуче і пролунав вибух під "Новоросійськом".
Найвірогідніше, група італійських бойових плавців використала керовану торпеду типу SLC, так зване "поросятко". Така зброя дозволяла підпливти до цілі, прикріпити вибухівку під днищем корабля і безслідно зникнути. Потужний вибух, еквівалентний 1–2 тоннам тротилу, розірвав дно "Новоросійська". Через хаос і некомпетентність радянських командувачів порятунок екіпажу затягнувся, що призвело до жахливих втрат.
Замість того, щоб визнати факт диверсії, радянська влада поспішила з поясненням: винні "старі німецькі міни". Звісно, ці міни раптом почали вибухати через десять років після війни, коли італійці мали всі підстави для помсти. Та й характер пробоїн на корпусі корабля явно вказував на вибух ззовні.
Окрім першої версії – диверсії і причетності до неї італійських бойових плавців, про операцію яких чутки гуляли Європою, було ще дві.
Друга версія – випадкова детонація боєзапасу. Крейсер міг мати пошкодження ще з часів війни, а радянські механіки не встигли повністю перевірити його технічний стан. Вибух міг бути наслідком старих мін або торпед. Третя версія – технічна аварія. Умови експлуатації корабля в новому РАДЯНСЬКОМУ мікрокліматі могли спричинити детонацію боєприпасів або проблеми з паливною системою. Радянські кораблебудівники того часу ще не мали великого досвіду роботи з іноземними, зокрема - італійськими конструкціями. Але є ще одна теорія, яку також не можна відкидати. Можливо, корабель підірвали самі радянські спецслужби – щоб випробувати нову вибухівку або списати непотрібний трофей.
Втім, Кремль поспішав призначити винних. Нещодавно реформований КДБ почав "полювання на шпигунів", списуючи власну некомпетентність на змову ворогів. Водночас Чорноморський флот провів масштабну операцію з "мінної безпеки" — вже після того, як корабель пішов на дно.
Що сталося з "Новоросійськом"? Для світу це вже не секрет. А для росіян — це ще одна з "великих таємниць", як загибель підводного човна "Курськ" або крейсера "Москва".
