Польща залишається країною з найбільшою кількістю українських біженців, і останнім часом у державі зросли антиукраїнські настрої. Хто за цим може стояти – розібрались наші журналісти на "Ми-Україна+

Інтернет облетіли кадри, де поляк ображає українку – прямо всередині автобуса. Він кричав на неї та вимагав, щоби біженці з України залишили Польщу. Пасажирка ніяк не реагувала на образи. Однак за неї заступилася інша дівчина – польська активістка Зенобія Жачек. Вона нагадала – принижувати людей через національність заборонено. Такі зауваження йому не сподобалися – агресивний чоловік вдарив її головою в ніс.

Нападника виштовхали з автобуса на наступній зупинці. Полячка звернулася до поліції – правоохоронці одразу затримали чоловіка на роботі. Тепер він може сісти за ґрати на два роки.

А перед цим мережу шокував інший напад. У Варшаві троє чоловіків побили групу українців біля магазину. Почалося зі словесних образ через національність – відтак конфлікт закінчився бійкою. Поліція швидко встановила підозрюваних. Їх затримали.

Антиукраїнські настрої почали зростати ще перед президентськими виборами у Польщі. А все через риторику частини політиків. Тема України стала однією з центральних у польській передвиборчій кампанії. До прикладу, правий популіст Славомір Ментцен виступав проти підтримки України і за – "угоду" з Путіним. Консерватор і переможець на виборах Кароль Навроцький – проти підтримки біженців і вступу України до НАТО, але за військову допомогу. Найбільш проукраїнським залишався Рафаль Тшасковський, однак навіть він говорив про потребу скорочення підтримки нашій державі.

"Заяви різного роду, законодавчі ініціативи чи певні виступи проти тих, чи інших ідей, наприклад ветування певних проєктів – це все робиться для того, щоби апелювати до електорату, що відчуває тиск через міграцію, соціальну навантаженість", – сказав кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Близько 50 % поляків підтримують українських біженців. Ще два роки тому – таких було більше ніж 80%. Аналітики пояснюють: на це впливає російська пропаганда – її активно поширюють у соцмережах і пабліках. Однією з проблемних питань на яких грають росіяни – події Другої світової та росія намагається роз'ятрювати історичні рани.

На російську пропаганду ведуться навіть освічені мешканці великих міст, – пояснює українська журналістка Олена Бабакова, яка вже 17 років живе у Польщі. Також країна-агресорка активно поширює й інші наративи – мовляв, українці забирають у поляків робочі місця та соціальні послуги.

Водночас багато поляків і далі підтримують Україну – і на державному, і на місцевому рівнях. До прикладу, Жешув залишається головним хабом постачання до нас зброї. Польща інвестувала в дороги та залізницю – через її транспортні коридори проходить 90% допомоги в Україну – заявляв прем'єр-міністр Дональд Туск.

Також Польща допомагає у відбудові нашої держави. Зокрема, поляки готові відновлювати будинки у Львові, пошкоджені російською атакою 4 вересня – написав Туск. А ще – у сусідній країні відновлюються наші воїни. Так у Жешуві ветерани проходили реабілітацію і грають в ампфутбол.

Також у різних містах Польщі відкривають українські культурні центри, школи вихідного дня та волонтерські платформи, де можуть збиратися українці, яким довелося тікати з рідного дому.