Цього дня, 29 липня Україна вшановує полеглих воїнів Сил спеціальних операцій. Дата присвячена Героям, які віддали своє життя за нашу волю. Вони працювали там, де інші не могли. Тож, про подвиги тих, хто вже ніколи не повернеться додому – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Одним із таких героїв був командир групи 3-го полку ССО із позивним «Маршал». Він залишався спокійним навіть під обстрілами, жартував і підтримував бойовий дух побратимів.

"Пішли втрьох перевірити передні позиції, узнати обстановку. З ним зник зв'язок, ми повинні висуватися його шукати. Приходе на точку грязний у пилюці, одні зуби білі. Каже: “Та по мені танчик відпрацював та я й прибіг”. І він навчався чогось у того, хто більше прослужив і так само, як він мав свій досвід ще в АТО, навчав новоприбувших, – сказав боєць 3 полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго ССО ЗСУ з позивним "Сєня".

Останнє бойове завдання МАРШАЛА було в районі Мар'їнки, на Донеччині наприкінці 2022 року. Тоді, в його бронемашину влучила російська протитанкова ракета. Чоловік завжди йшов першим у бій – відповідав за весь особовий склад. Ретельно готувався до бойових задач, прораховував усі дрібниці. За це його поважали бійці.

Інший боєць – кулеметник із позивним "Гордєй" – загинув від уламків ворожого артилерійського снаряда. Перші хвилини після трагедії згадує побратим загиблого воїна. З "Гордєєм" "Нестор" познайомився на війні. Разом вони знищували техніку противника та особовий склад ворога. Чоловік згадує одне з бойових задач, де "Гордєй" показав свою сміливість та хоробрість.

"Я почув вихід. Все було дуже швидко. Дуже рядом коло машини. Я пам'ятаю, виїхав з обстрілу, надав деяким побратимам допомогу, а коли побачив "Гордєя", я зрозумів, що нічого вже не допоможе", – розповів військовий з позивним "Нестор".

Щодня на полі бою працюють і бойові медики ССО. Вони перев’язують поранених часто прямо на полі бою, а далі евакуйовують у більш безпечне місце. Для надскладних завдань медики постійно тренуються, адже кожна секунда на нулю важлива для життя пораненого. Ризикував заради інших і медик із позивним “Літак”. Хлопець був завжди готовий взяти до рук зброю, щоби допомогти побратимам відбивати атаки.

Бойовий медик, який щодня рятував наших бійців, загинув під час одного з виїздів на Запорізькому напрямку торік. У нього влучив ворожий FPV–дрон.

"Він навіть, коли крайній раз, коли була операція, перед тим як він загинув, врятував 3 військовослужбовців, одного тяжкого, він його стабілізував", – додав "Сєня".

Бійці не забувають про своїх побратимів. Тримають зв'язок із рідними загиблих – їздять на дні народження їхніх дітей. Приходять на могили, щоби пам'ять про героїв, які віддали своє життя за Україну, ніколи не згасла.