Російські війська продовжують обстрілювати Запорізьку область з інтервалом у 2–3 хвилини. Під ударами як прифронтові населені пункти, так і обласний центр. Як сьогодні живе Запоріжжя? Які настрої у місті і як воно змінилося за час повномасштабного вторгнення? Про це розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Запоріжжя знаходиться за 30 кілометрів від лінії фронту. Тому ракети долітають сюди буквально за хвилину. Жителі кажуть, росіяни намагаються зламати їх звичне життя. Та попри це місто щоранку оживає і кожен поспішає у своїх справах.
"Ми вже просто продовжуємо жити це життя, бо інакше, здається, якщо не жити це зараз життя, то коли тоді? І насправді важко прокидатися зранку після таких ось масштабних обстрілів, тим паче коли стріляють будинки, дитсадочки", – сказала блогерка Дарина Ляхова.
Багато запоріжців були змушені покинути свої домівки. Але попри все населення міста зараз не змінилося. Як і в довоєнні роки воно складає 750 тисяч людей. Тому що кожен п'ятий у місті – це внутрішньо переміщений з Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та тимчасово окупованого Криму. Через це образ типового запоріжця змінився. Але люди кажуть, стали згуртованішими й у місті чути набагато більше української, ніж це було до війни.
А ще, кажуть люди, у місті побільшало активностей і культурних хабів. Попри часті обстріли у Запоріжжі проводять благодійні ярмарки, виставки, концерти та фестивалі.
"Дуже тішить, коли дізнаєшся, що до міста приїжджають зірки. Наприклад, попередні роки 22,22,24 роки це було не так масово. А зараз у 2025 році ну я не знаю, що сталося, або всі змирилися або всі зрозуміли, що ну прифронтовим містам також потрібна ця енергія життя. Зірки приїжджають з концертами, бо раніше це було прям проблематично кудись потрапити", – додала блогерка Катерина Кульчицька.
У місті відкриваються нові підземні школи. Загалом їх у регіоні вже 10. Працюють магазини й з'являються нові бізнеси – підприємці у Запоріжжі випікають хліб і доставляють його у прифронтові села. А потім разом з волонтерами допомагають людям оговтуватися після російських атак.
Мешканці Запоріжжя разом зберігають силу духу й непохитну віру у перемогу і розбудовують місто, яке вже стало символом незламності.
