За останні два роки ШІ змінив інформаційний простір до невпізнання. Якщо раніше це були поодинокі експерименти, то тепер – просто нескінченний потік згенерованих не лише фото чи відео, а навіть музики, книжок та новин. Що ж буде далі, якщо штучний інтелект заповнить усе навколо?

Зображення Ісуса з тілом креветки, заплакані діти, що благають про допомогу, і відео з котами-супергероями – такі згенеровані "шедеври" буквально заполонили соцмережі. Те, що на перший погляд здавалося звичайними забавками, тепер може перетворитися на справжній інформаційний хаос.

"Через таку доступність генеративних інструментів зросла кількість дезінформації й маніпуляції, тому що фактично будь-хто тепер може створити новину, цитату, відео, фото за кілька хвилин і видати її за реальну", – сказав експерт ГО "Детектор медіа" Роман Дерезенко.

Такий низькоякісний контент у мережі прозвали "помиями штучного інтелекту". Його роблять швидко, дешево і без перевірки фактів. За даними дослідження НАТО, буквально за 10 євро можна купити тисячі лайків, переглядів і коментарів. І це лише початок, застерігають експерти.

"З'явились нові технології, які дозволяють це гіперреалістично зробити. Тобто ці витвори, вони, їх неможливо відрізнити від того, що роблять люди. Нас чекають фільми, згенеровані штучним інтелектом повністю. Це буде в десятки тисяч разів дешевше, ніж робити це за допомогою зйомок. Величезна кількість інтернету заповнена вже згенерованими текстами", – сказав експерт з ШІ Віталій Міняйло.

Кількість контенту, створеного штучним інтелектом, зростає щодня. На музичних платформах завантажують до 20 тисяч згенерованих треків на добу – це близько п’ятої частини всієї музики. Навіть українські зірки тепер все частіше залучають ШІ для своїх кліпів. Наприклад, Наталя Могилевська для кліпу "Я – весна" або Оля Полякова для кліпу на пісню "Warrior".

Журнали і письменницькі платформи вже закривають прийом текстів через шквал оповідань від штучного інтелекту. Навіть Wikipedia ледве справляється з потоком автогенерованих статей. І це не лише за кордоном, ця проблема актуальна й для України. Від реклами й медіа до державних публікацій. Наприклад, у січні акаунт Верховної Ради опублікував фото дитини на тлі зруйнованого будинку у Дніпрі. Згодом пост видалили, бо світлина насправді була створена нейромережею і встигла завіруситися.

Щоб не стати жертвами штучного інтелекту і фейкових новин – експерти радять навчитися відрізняти справжній і згенерований контент. Звертати увагу на деталі. Неприродні тіні, дивні текстури, непропорційні об’єкти. Також важливо перевіряти джерела та читати лише перевірені медіа.