Острів Гаїті 12 січня 2010 року зазнав сильного землетрусу, який забрав близько 300 тисяч життів. Ця катастрофа стала однією з найсмертоносніших у XXI столітті, хоча землетруси такої сили зазвичай не спричиняють настільки масштабних втрат. Чому так сталося і чи можна було уникнути трагедії – розібрався Ігор Бень в програмі “Катастрофи. Шанс вижити” на “Ми - Україна+”. 

Щороку відбувається близько 50 потужних землетрусів. Проте, не всі призводять до таких катастрофічних наслідків. Для порівняння, землетрус у Японії 2011 року мав магнітуду 9,1 та спричинив цунамі, і аварію на АЕС, але кількість загиблих була значно меншою – близько 23 тисяч людей. А у Індонезії 2004 року подібний за потужністю землетрус забрав 230 тисяч життів.

У Гаїті масштаб трагедії визначили кілька ключових факторів:

• Будівельні стандарти. Більшість будівель на острові не були пристосовані до землетрусів. Використовувались дешеві та неякісні матеріали, що призвело до масового руйнування будинків і загибелі людей під завалами;
• Глибина і локація. Осередок землетрусу залягав на глибині всього 13 км, а епіцентр був неподалік від столиці Порт-о-Пренса, де проживало майже три мільйони осіб;
• Щільність населення у столиці була надзвичайно високою, що збільшило число жертв;
• Слабка інфраструктура. Мости та дороги були або зруйновані, або пошкоджені, що ускладнило рятувальні операції. Всі лікарні зазнали серйозних пошкоджень, а брак медичного персоналу зробив надання допомоги надзвичайно складним;
  Відсутність підготовки до катастроф. Попри те, що регіон є сейсмічно активним, держава не проводила належних заходів із запобігання катастрофам, а міжнародна допомога надійшла із запізненням;

Червоний Хрест та інші організації зібрали мільярди доларів, проте бюрократія та корупція у країні стали серйозними перешкодами. Зокрема, велика частина допомоги так і не дійшла до постраждалих. Лише 1% гуманітарних коштів отримало населення Гаїті, решта була розподілена між міжнародними агентствами та консультантами.

Домініканська Республіка, що знаходиться на тому ж острові, постраждала значно менше саме через кращу інфраструктуру та інші будівельні стандарти. Гаїті могло б уникнути таких наслідків, якби держава впроваджувала ефективні норми будівництва та готувалася до можливих землетрусів і мала чіткі плани евакуації та ліквідації наслідків.

Трагедія 2010 року стала уроком для всього світу: стихійні лиха самі по собі не є вбивцями – справжня небезпека криється в людській недалекоглядності, економічній слабкості та корупції.

Нагадаємо, випуски унікального документального проєкту “Ми-Україна+” про наймасштабніші та найтаємничіші катастрофи світу та неймовірні історії порятунку, можна подивитися на нашому YouTube-каналі.