Вибух на нафтовій платформі Deepwater Horizon у Мексиканській затоці 20 квітня 2010 року спричинив одну з найбільших екологічних катастроф в історії США. Незважаючи на сучасні технології та досвідчену команду, аварія забрала життя 11 людей, а витік нафти тривав 152 дні та завдав величезної шкоди довкіллю. Що саме спричинило трагедію та які висновки зробила індустрія – розібрався Ігор Бень в програмі “Катастрофи. Шанс вижити” на “Ми - Україна+”.
Deepwater Horizon належала компанії Transocean, а її оператором була British Petroleum (BP). Платформа працювала на глибині понад 1500 метрів. Основною причиною катастрофи стало недотримання правил безпеки та ігнорування попереджень про негерметичність свердловини.
Перед аварією компанія BP намагалася пришвидшити процес консервації свердловини, і саме тому використовувала менш надійні цементні розчини. Коли випробування на тиск показали тривожні результати, інженери їх проігнорували та сировина почала проникати у свердловину, що спровокувало вибух.
Наслідки для довкілля
У результаті аварії у воду вилилося близько 4,9 мільйона барелів нафти, загинули сотні тисяч морських тварин, риб, птахів та було забруднення узбережжя США. Екологічні наслідки цієї катастрофи відчутні й досі.
British Petroleum витратила понад 65 мільярдів доларів на ліквідацію наслідків аварії, судові витрати та компенсації постраждалим. Лише у 2021 році компанія почала отримувати прибуток після цього інциденту. Він став важливим уроком для нафтової галузі, після якого були посилені стандарти безпеки та вимоги до бурових робіт.
Після вибуху було переглянуто процедури контролю за буровими роботами, впроваджено жорсткіші вимоги до обладнання та екстреного реагування. Однак, на думку експертів, ризики залишаються, особливо у Арктиці чи глибоководних родовищах.
