В ставці Гітлера "Вовче лігво" 20 липня 1944 року пролунав вибух, що став частиною спроби перевороту – операції "Валькірія". За нею стояла ціла змова вищого німецького командування, яка мала на меті усунути диктатора і врятувати Німеччину від повного краху. Подробиці розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Генерали, дипломати, навіть деякі офіцери СС – операція "Валькірія" мала кілька фаз: вбити Гітлера, арештувати командування СС, встановити контроль над Берліном і вийти на перемовини із Заходом. Один з лідерів – генерал Людвіг Бек, ексначальник Генштабу, мав авторитет у Вермахті. А в самому серці змови – Клаус фон Штауффенберг. Аристократ, офіцер, поранений на фронті. Втратив руку, око, два пальці. Але не втратив здатності думати й відваги діяти. План передбачав використання резервної армії всередині Німеччини, командири якої мали повірити, що СС готує переворот, і тому підтримати змовників. Саме на цю дезінформацію робили ставку ініціатори змови.
Липень 1944-го. Ставка "Вовче лігво". Штауффенберг приїздить на нараду з валізою. Усередині – бомба з годинниковим механізмом. Він кладе її під стіл поруч із Гітлером, і під приводом телефонного дзвінка залишає приміщення. Через декілька хвилин – вибух. Але Гітлер виживає. Валізу випадково відсунули, масивний дубовий стіл поглинув основну силу вибуху. Загинуло четверо людей, але не фюрер. Переворот – зірвано перед самим початком.
Операція "Валькірія" – офіційно була цілком легальним планом дій. На випадок внутрішнього безладу, що міг стати наслідком ймовірного повстання примусово мобілізованих іноземних робітників. Змовники використали цей план, переписавши інструкції так, щоб можна було швидко взяти під контроль Берлін і заарештувати керівництво СС, аби ізолювати Гітлера та інших лояльних фюреру лідерів Рейху. Планували діяти через телефонно-телеграфну систему і надати командувачам у провінціях фальшиві накази.
Ключовим було отримати підтримку резервної армії, яку очолював генерал Фрідріх Фромм. Він не підтримав змову, але й не завадив – щонайменше до моменту провалу. Після якого на нього було покладено завдання – придушити повстання.
Провал замаху очікувано запустив ланцюг репресій. Штауффенберга розстріляли тієї ж ночі. Бек звернувся з проханням до генерала Фромма дозволити йому накласти на себе руки. Проте спроба самогубства виявилася невдалою – Бек лише поранив себе. У напівнесвідомому стані він попросив дати йому інший пістолет, але й друга спроба не призвела до смерті. Тоді Фромм наказав одному зі своїх підлеглих добити старого генерала пострілом у шию.
- Генерала Ольбріхта стратили;
- Генерал Тресков підірвав себе на фронті;
- Понад 7000 осіб – заарештовано;
- Близько 5000 – страчено.;
- Деяких – вішали на м’ясні гаки, знімали на плівку, аби Гітлер міг переглядати;
- Родини змовників – депортовані, дітей — розлучено і відправлено до інтернатів СС.
Це була хвиля помсти, що мала лише одну мету – залякати всіх, хто думав інакше. Операція "Валькірія" була останнім шансом для Німеччини зупинити катастрофу. Якби план спрацював – Європа могла мати зовсім інший вигляд. Повстанці планували створити новий уряд, припинити бойові дії та вийти з війни. Але історія обрала інший сценарій.
Фюрер, якого нібито не можна було зупинити, пройшов ще дев’ять місяців. І лише після мільйонів жертв, зруйнованих міст і концентраційних таборів – поставив крапку кулею в себе.
Замах 20 липня довго замовчували. Після війни змовників часто вважали зрадниками. Але згодом прийшло переосмислення. Сьогодні в Німеччині вони символи совісті. Меморіал у Берліні. Фільми. Книги. Том Круз у "Операції Валькірія" грає Штауффенберга – не просто героя, а людину, яка спробувала врятувати Німеччину від самої себе. Бо навіть у серці диктатури можуть знайтись ті, хто не згоден. Хто чинить опір.
Що б сталося, якби Гітлера тоді не стало? Західні союзники отримали б партнера для переговорів. Жертв було б менше. Східна Європа, можливо, уникла б сталінського впливу. І головне – у світі зʼявилась би історія про те, як самі німці покінчили з нацизмом. Але історія не знає умовного способу. Тому ми маємо те, що маємо.
