Дональд Трамп чи агент “Краснов”? Саме під таким ім’ям рф могла завербувати нинішнього президента США ще майже 40 років тому. Після суперечки з Зеленським американський президент заявив, що президент України до переговорів не готовий і має перестати критикувати Путіна. Чому Трамп почав різко задобрювати Путіна та що це за така "дружба" між росією та США. Найпопулярніші версії у ранковому шоу "Прокидайся!" розповіли наші журналісти.
У 80-ті роки минулого століття радянський КДБ активно вербував на Заході перспективних політиків та бізнесменів. Серед інших в тенета радянських спецслужб тоді потрапив молодий бізнесмен з Нью-Йорку. Звали його – Дональд Трамп. Після вербування він отримав позивний – “Краснов”. Так сказано у легенді, яку виклав на своїй сторінці у Фейсбуці колишній голова комітету національної безпеки Казахстану – Альнур Мусаєв. Сорок років тому він працював у москві, був молодим офіцером 6-го управління КДБ.
Однак ця інформація не має офіційного підтвердження. Американські спецслужби неодноразово заявляли, що не мають доказів вербування Трампа КДБ. Крім того, експерти звертають увагу на те, що вербування іноземців займалися інші підрозділи КДБ, а не те, де працював колишній голова комітету.
Мусаєв не єдиний, хто намагався викрити зв’язки Трампа з москвою. У 2017-му році ексофіцер британської розвідки Крістофер Стіл передав американським спецслужбам та ЗМІ аналітичну записку. Там йшлося про те, що росіяни мають на Трампа компромат – якісь пікантні відео та матеріали про сумнівні бізнес-оборудки. При чому йшлося про те, що москва підтримувала Трампа не лише в минулому. Російські гроші нібито заходили в його проєкти вже в “новій історії”.
"Можуть бути бізнес-оборудки, Deutsche Bank надав позик Дональду Трампу на 2.5 мільярда доларів. І це було тоді, коли у нього були досить складні фінсправи й це дуже врятувало його тоді. А ми знаємо, що через цей банк дуже активно працювали російські спецслужби та російські олігархи так звані. Але ми розуміємо, що ці олігархи лише користуються цими грошима, а їх власником є путін", – дипломат, директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
Але аналітична записка колишнього британського розвідника тоді не вразила американські спецслужби. В ЦРУ заперечили існування будь-яких зв’язків Дональда Трампа з КДБ. Бо не знайшли жодних тому доказів. У відкритих джерелах їх, звісно, теж немає. А що до заяв Альнура Мусаєва, то їх теж не можна сліпо брати на віру. Хоча б вже тому, що іноземців вербувало не шосте управління КДБ, де працював Мусаєв, а перше та друге.
"Усі іноземці, які приїздили до радянського союзу. вони були під опікою КДБ, отого 2 управління та воно настільки велике було, що я сумніваюся, що таку особистість як Трамп, такого калібру, доручили вербувати якомусь маленькому 6 управлінню. Що якісь люди підійшли, завербували, я в це не вірю", – зазначив військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
Чимало експертів, які не вірять в шпигунське минуле Трампа, вбачають причину його загравання з москвою в іншому – чинний американський президент є прихильником так званої “реальної політики”. Тобто політики, яка позбавлена сантиментів та спирається на реальні сили та можливості держав. Для “реального політика” Трампа Україна не суб’єктна. А росією треба товаришувати, щоб утримати її скочування у бік Китаю.
"Адміністрація Трампа бачить, що у них є проблеми з можливістю стримувати Китай у найближчій перспективі. Вони вирішили відтягнути росію від Китаю, щоб у КНР була менша ресурсна база, щоб рф не підтримувала цю країну під час можливого конфлікту з Тайванем, а також вони бачать, що слабка росія, врятується таким наближенням зі Штатами, буде вдячна і більш покладиста в інших пріоритетах", – додав Хара.
Політичні оглядачі називають ще одну версію, яка пояснює нинішню політику, яку впроваджує адміністрація Трампа. Вона простіша за попередні і лежить на поверхні. Адже Трамп може елементарно вважати, що змусити Україну капітулювати - це найлегший спосіб дотримати обіцянку завершити війну й підтвердити репутацію миротворця.
"Звичайно, йому хочеться Нобелівської премії, але він може непогано організувати це в Ізраїлі, Нетаньягу буде задоволений, може подати цю кандидатуру, оскільки Трамп готовий Ізраїль підтримувати", – підкреслив Хара.
Але до цього експерти додають – якщо остання версія правдива, це ще не означає, що Трамп не змінить підходи й буде тиснути на Україну й далі. Він вже продемонстрував, що йому притаманна поведінка “маятника” – коли нібито не міг згадати, як назвав Зеленського диктатором, хоча це сталося за два дні перед цим. От і зараз, на думку експертів, американський президент може відмовитись від підходу, якщо той не дасть бажаного результату. І відновити переговори з Україною на зовсім інших умовах.
