У Львові блогерку виселили з п’ятизіркового готелю після поганого відгуку в соцмережах. Адміністрація планувала повернути гроші за відпочинок і попросила її покинути територію. Чи мав готель на це право та що робити в такій ситуації? Про це розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".
Дівчина, яка відпочивала у готелі, залишила у соцмережі негативний відгук щодо харчування та обслуговування та зазначила, що вартість відпочинку не відповідає її враженням. Адміністрація побачила публікацію і, за словами самої клієнтки, запросила її залишити готель.
"Підходить охорона готелю і каже, що "ми бачили, що вам не подобається наш готель, тому ми вам хочемо повернути гроші і просимо вас звідси піти". Я кажу, запросіть, будь ласка, керівництво, будь ласка. Відповіли, що "керівництво з вами не буде спілкуватися", – розповіла блогерка.
Ми зв’язалися з адміністрацією готельного комплексу. Але там обговорювати з нами ситуацію детально не захотіли. Обмежились коротким коментарем.
Зараз цей конфлікт обговорюють у мережі. Виникла суперечка. Чи мала право адміністрація виставити клієнта закладу за двері? Юристи дають однозначну відповідь: так, мала. Умови перебування і правила поведінки – від дрес-коду до заборони на куріння – встановлює саме адміністрація. Тому заклад може відмовитися надавати послуги, якщо бодай одну вимогу порушено. Або якщо дії клієнта шкодять репутації закладу.
"Якщо клієнт залишає, наприклад, про готель відгук, який не відповідає дійсності, якимось чином негативно виставляє імідж цього готелю, то це може бути підставою для припинення надання послуг, і внесення, відповідно, можливо, до чорного списку", – підкреслив адвокат Іван Святенко.
Таких прецедентів насправді чимало. Деякі з них так само набули публічного розголосу. Так, наприклад, в одному із львівських ресторанів вигнали блогерку, яка намагалась розрахуватися російською карткою. Своє рішення адміністрація тоді пояснила тим, що такі дії клієнтки суперечать їх цінностям та принципам.
"Є загальне правило, яке передбачено чинним законодавством, що ці всі умови щодо відмови надані будь-яких послуг, вони не повинні бути дискримінаційними", – додав Святенко.
Під визначення “дискримінація” може підпадати інший відомий інцидент, що стався з волонтеркою Діаною Макаровою, яка має інвалідність. Жінка стверджує, що її “попросили” з ресторану саме тому, що її інвалідність “не пасувала” елітному закладу.
"Ви тут сидите й курите перед нашим рестораном. Дівчатам стояти й курити можна. "А вам не можна було сидіти перед нашим рестораном", – сказав офіціант та сказав, що "не пасує", – розповіла Діана.
У сухому залишку юристи подають таку формулу: адміністрація будь-якого закладу може відмовити клієнту у послузі. Але клієнт завжди може оскаржити її дії, якщо вважає їх дискримінаційними або такими, що порушують його права як споживача.
"Все це потрібно фіксувати для того, щоб у вас на майбутнє були докази для подальшого звернення до компетентних органів за захистом своїх прав. Тобто Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а також судові органи", – додав адвокат.
Якщо заклад дійсно не надає послуги заявленого рівня або дискримінує клієнтів, і це підтвердить Держпродспоживслужба або суд – будуть наслідки. Заклад щонайменше заплатить штраф і матеріальну компенсацію клієнту. А у разі виявлення серйозного порушення, його можуть позбавити ліцензії.
