Українські автомобілісти дедалі частіше обирають кросовери не лише для міських поїздок, а й для відпочинку на природі. Повний привід, збільшений кліренс, зручний формат – усе це створює ілюзію підвищеної прохідності. Та варто пам’ятати, що кросовер – не джип. Як не застрягти у лісі чи піску – розповіли наші журналісти на "Ми-Україна+".

Перед тим як вирушити на пікнік, слід розуміти обмеження свого автомобіля. У переважній більшості випадків це — стандартний дорожній транспорт, а не повноцінне позашляхове авто. Тому поради далі адресовані саме водіям звичайних машин на звичайних шинах, без додаткового обладнання на кшталт лебідок, домкратів чи спеціального спорядження.

Перше, що варто знати перед заїздом на пісок:

• Відімкнення допоміжних систем потрібно для рівномірної роботи двигуна і трансмісії, без неочікуваного втручання електроніки у найбільш недоречний момент. Так ви контролюватимете оберти й при відчутті, що авто провалюється у пісок, зможете оперувати педаллю газу.
• Не "зтравлювати" тиск в колесах, бо для звичайних кросоверів на шинах низького профілю – не просто неефективно, але і ризиковано опинитися в піщаній пастці ще й з розбортованим колесом. Тому, якщо ви вже засадили машину в пісок, не спускайте колеса і не давіть гашетку, спалюючи зчеплення. Краще звернутися до логіки і не припускатися помилок.
• Найрозповсюдженіша стратегічно помилка – підкладати зелені гілки: є кращі засоби і лайфхаки. Навряд чи ви взяли з собою на пляж лопати для бездоріжжя чи траки, які підкладають під колеса джипери. Тому в більшості випадків народ починає ламати навколишню флору і підкладати зелені гілки з листям під колеса. Але це неефективно, тому що зелений сік і гілки слизькі, а вам потрібно зчеплення. Краще використовувати гумові килимки з рифленою поверхнею – подивіться під ноги. Підкладати килимок слід спереду колеса, щоб шина начебто “зжувала” його й отримала зчеплення для ривка і звільнення з пастки. 

Ну і якщо ви все-таки хочете заїхати подалі від цивілізації, майте на увазі ось цей лайфхак – візьміть з собою пару метрів мотузки. В ідеалі можна кинути в багажник і більше, щоб в разі потреби посилити усі колеса. Але в більшості випадків вам необхідно звільнити одне колесо, найбільш проблемне. Тому нав’язуємо мотузку – бажано діаметром сантиметр-півтора, навколо колеса таким чином, щоб створити невелику спіраль. Вузол можна зав’язати прямо на протекторі шини – це збільшить зчеплення. І в цьом випадку – якраз краще додати газу на старту, щоб у стартовому ривку ця імітація протектору з мотузки відпрацювала найефективніше.

Більше того – після звільнення машини ви можете не знімати мотузку з коліс і продовжувати свою піщану подорож. Щоб не потрапити у пастку, дотримуйтеся цих порад.