Українці щодня отримують десятки, а то й сотні нав’язливих дзвінків та повідомлень від різних компаній. Часто це реклама інтернет-провайдерів, послуг таксі, швидких кредитів або ж знижок на товари. Що робити, коли кількість дзвінків та повідомлень переходить вже всі межі дозволеного. Чи є якісь визначені механізми та алгоритми, як протидіяти спаму – розповіли наші журналісти у ранковому шоу "Прокидайся!" на "Ми-Україна+".
Агресивна реклама – розриває телефон. А від нав’язливих послуг та пропозицій компаній – буквально сіпається око. Бізнес у просуванні своїх товарі та послуг не цурається жодних методів. Дзвонити та розсилати повідомлення своїм потенційним клієнтам може цілодобово і щохвилини.
Послуги таксі, інтернету, знижки на товари та швидкі кредити. Це малий відсоток того, що продають шляхом активних продзвонів. Маркетологи кажуть: такі методи привернення уваги людей працюють і досі, але є нюанс – нових клієнтів такою рекламою залучити практично неможливо.
Проте телефонують не тільки компанії, в яких люди купують послуги. Експерти пояснюють: бази телефонів можна придбати офіційно в оператора мобільного зв'язку, але разом із тим в інтернеті їх теж продають. І за доступною ціною.
"В більшості випадків бази в Україні гуляють останні років 30. Це не секрет. Є там ділки, які збирали їх там, консолідували і продавали як бази з живим людьми. Це там таксисти й інші якісь сервіси, де люди залишали свої контактні дані", – розповів експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко.
Але тут є юридичний нюанс продавати номери заборонено законом. Оскільки людина не надавала згоду на використання персональної інформації, кажуть правозахисники. І більшість українців на момент реєстрації в магазинах або купівлі певної послуги і уявити не могли, що їх номер телефона стане суспільною власністю.
От тільки правоохоронці такими справами не займаються. Оскільки в законодавстві немає заборони на кількість дзвінків. До того ж номер телефона, кажуть юристи, не підкріплюється паспортними даними. Тому й виникає певна колізія. І саме цю прогалину використовує бізнес. Навіть більше – компанії самі напрацьовують бази клієнтів, які є активними користувачами.
Ще компанії можуть надсилати смс-розсилки. Маркетологи запевняють: цей механізм вже втрачає свою ефективність, але фірми ще поки його використовують. І людей такі повідомлення як показує практика практично не дратують.
Смс або спам розсилки, кажуть юристи, чітко регламентовані законодавством. Компанії не можуть надсилати понад п'ять смс на день – одному клієнту. Якщо ж кількість перевищена можна вжити певних дій.
"Ви можете відписатися, повідомити про даний там магазин і так далі, що ви не бажаєте більше отримувати від них жодних піар-акцій та СМС-повідомлень, але це треба письмово звернутися офіційно на юридичну або електронну адресу", – сказала юристка Катерина Аніщенко.
Юристка зізнається: ця процедура доволі бюрократична, тому зі скаргами можна звертатися ще до Держпродспоживслужби або просто блокувати нав’язливий спам та обмежувати повідомлення від незнайомих номерів.
