У столиці шукали песика, який врятував дитину під час влучання у багатоповерхівку. Бабуся хлопчика розповіла, що чотирилапий перебував з ним у під’їзді. А після того, як пролунав вибух – собачка втекла. Дитина побігла за нею. Через лічені хвилини під’їзду не стало. Річард – не перший, хто рятує людину від фатальних наслідків війни. Наші журналісти на "Ми-Україна+" зібрали найвідоміші випадки.
Скавчання – замість сигналу тривоги. У Дніпрі подружжя Олександра та Наталії прокинулось від скавчання домашньої улюблениці. Вівчарка Бася розбудила господарів, як тільки почула сигнал повітряної тривоги – і врятувала їм життя. За лічені хвилини ворожі уламки зруйнували будинок господарів. Та завдяки чотирилапій – люди залишились неушкодженими.
Подібна історія трапилась і у Запоріжжі. Родина спершу проігнорувала сигнал тривоги, але собака, на ім'я Джесі буквально вмовила господарів спуститися в укриття під час повітряної загрози.
"Перший вибух – собака почав двері шкребти. Другий – ми двері відчиняємо, давай бігом у підвал, щоб хоч якось врятуватися", – розповіли власники.
За декілька хвилин їх будинок повністю зруйнувала російська ракета С-300. Сім’ю деблокували з підвалу і завдяки Джесі – обійшлося без фатальних наслідків.
Не просто чотирилапий побратим, а справжній герой – так військовий на позивний “Жаба” з 41 ОМБр згадує, як улюбленець Рік врятував його з побратимами від ворожого “Урагану”. З Ріком чоловік служить уже більше року. Разом вони пройшли важкі бої на Донеччині, Сумщині та взяли участь у Курській операції. А нині – захищають Торецьк.
"Просто почув свист раніше, чим хлопці наші. І він загавкав і всі спустилися в погріб. На приходи реагував, відчуває все. Як ракети летять, як міни виходи й приходи. Все відчуває і знає, це друг, побратим, син майже", – розповів військовий.
Бійці 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ теж розповіли про один з епізодів на Бахмутському напрямку. Вони йшли на позиції на три дні, та затрималися – на дев’ять. Шість з яких-провели на межі голодування. І саме Жужа – собака, яку вони прихистили – врятувала їх від голодного виснаження.
"Вона почала виносити помаленьку десь з-під завалів, почала викопувати чотири-п'ять діб та принесла чотири-п'ять пайків. Але палку ковбаси принесла на подвір'ї, сіла сама з'їла, з нами не поділилася", – розповів боєць бригади.
Жужа рятувала неодноразово, розповідають в бригаді. Саме вона допомагала хлопцям визначити небезпеку: під час обстрілів вибігала на подвір’я і піднімала вуха. Якщо снаряд перелетить – вона нікуди не йшла, якщо відчуває небезпеку – прищурювала вуха та бігла до укриття. Згодом Жужу евакуювали у більш безпечне місце.
